Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

неділю, 29 листопада 2015 р.

Непрощений злочин


  28 листопада 2015 року у бібліотеці "Деміївська" запалала свічка до скорботної річниці національної трагедії українського народу - штучного голоду 1932-1933 років, заподіяного насильницькою масовою колективізацією, сталінською політикою розкуркулювання, горезвісними хлібозаготівлями, "чорними дошками" і "червоним терором". Фізичне винищення українських селян голодомором - свідома і цілеспрямована акція більшовицького режиму в Україні.

  Про одну з найтрагічніших сторінок української історії розповідає книжкова виставка, розгорнута на абонементі.

четвер, 26 листопада 2015 р.

Україна: спільна відповідальність за майбутнє

     13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається  День Гідності та Свободи.
    Свято встановлено на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).  
    Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка  872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада  2014 року.  
    24 листопада у бібліотеці відбувся День політичного інформування "Україна : спільна відповідальність за майбутнє".  До Дня Гідності і Свободи на абонементі була розгорнута виставка, присвячена цій даті.
       Цього року День Гідності та Свободи відзначається під гаслом: “Вільні творять майбутнє!”. Символом – розірвані кайдани.
     Ми маємо пам'ятати всю нашу Небесну Сотню, яка над нами, маємо пам'ятати тих, хто зараз зі зброєю в руках боронить Незалежність і тих, хто віддав своє життя за Незалежність. Ми маємо знати, що наша історія, наша національна пам'ять кується сьогодні, і в цей день також.

середу, 25 листопада 2015 р.

"До сінематографа з любов'ю: пам'яті Марії Капніст і Анни Тімірьової"

   19 листопада 2015 року у бібліотеці відбувся культурно-просвітницький захід
 "До сінематографа з любов'ю: пам'яті Марії Капніст і Анни Тімірьової".



Марія Капніст - заслужена артистка України, потомствена дворянка, графиня, яка належала до роду поета Василя Капніста і до роду кошового атамана Запорізької Січі Івана Сірка. "Моя мама, - згадувала Марія Ростиславівна,- знала 18 мов, була дуже красива, в неї навіть закохався великий Федір Шаляпін. З дитинства я багато читала, пам'ятаю, у нас був чудовий будинок у Судаку з величезною бібліотекою. На жаль, унікальні книжки, які там знаходилися, після революції вже не збереглися. А ще я в дитинстві часто бувала на театральних постановках, відвідувала їх з величезним задоволенням". Коли Марії виповнилося 17 років, закохана в театр дівчина вступила до Театральної студії Ю.Юр"єва, а після її закриття - до Ленінградського театрального інституту, який так і не змогла закінчити. Невдовзі на долю Марії Ростиславівни випали такі випробування, які могла подолати тільки людина з неймовірною силою волі і величезним життєлюбством. Але навіть тюремні катівні не змогли зломити цю жінку. У тюремних застінках Капніст познайомилася з Ганною Василівною Тімірьовою - колишньою цивільною дружиною адмірала Колчака, з якою підтримувала стосунки до самої її смерті.


Ганна Василівна Тімірьова - російська художниця і поетеса, дочка диригента і піаніста В.Сафонова. З 1911 року - дружина контр-адмірала С.Тімірьова, з яким розлучилася наприкінці 1918 року, до січня 1920 року фактично була дружиною адмірала Колчака. Багато років провела у сталінських застінках.




Ольга Замятіна читає вірш Анни Тімірьової, присвячений адміралу Колчаку.









Після звільнення, в 1956 році, Капніст приїхала до Києва, де її повернення чекала дорога серцю людина. На пероні вокзалу він не одразу впізнав у висохлій, виснаженій "старій" у фуфайці, хустці і бутсах свою улюблену, хоча Марії тоді було всього 42 роки. А вона так і не змогла забути вираз жаху, жалю і відчаю в його очах. Навіть через деякий час, коли він запропонував їй руку і серце, - навідріз відмовилася. Вони залишилися просто друзями. На кіностудію ім. О. Довженка Марія Капніст прийшла вже після повної реабілітації, в 1958 році. Свою першу роль вона зіграла у фільмі кінорежисера Юрія Лисенка "Таврія". Згодом у творчому багажі актриси значилося понад сімдесят картин. Найпомітніші з них "Літаючий корабель", "Олеся", "Руслан і Людмила", "Бронзовий птах", "Шанс", "Нові пригоди янкі при дворі короля Артура" та інші. Вона запам'ятовувалася глядачам тому, що наділяла своїх персонажів багатим внутрішнім світом і життєвою мудрістю. Марія Ростиславівна ніколи не проходила повз викинутих квітів, збирала їх, занурювала у ванну, наповнену водою, і була щаслива, якщо вони оживали. Вміла радіти сонцю, кожному прожитому дню, надихати і підтримувати у важку хвилину всіх, хто її оточував. У день свого дня народження вона обов'язково пекла з тіста жайворонків і роздавала друзям і знайомим з маленькими записочками, в яких були добрі побажання або рядки з віршів її улюбленого поета Максиміліана Волошина. Навіть в'язниця не змогла порушити цю традицію. 

У той останній жовтневий понеділок вона обійшла всі свої улюблені місця - кіностудію, Будинок кіно - і, зібравши букет з осіннього листя, попрямувала додому. Після звільнення ніколи не користувалася метро і підземними переходами, які нагадували їй підвали таборів. Водій однієї з машин, що мчали по проспекту Перемоги, в сутінках не помітив жінку і не встиг загальмувати ... Не стало Марії Капніст 25 жовтня 1993. Їй виповнилося 79 років. Відспівували актрису у Володимирському соборі, на будівництво якого її рід свого часу пожертвував великі кошти. Похована Марія Ростиславівна у Великій Обухівці Полтавської області, поруч з могилою В.В. Капніста. Саме там був їх родовий маєток.

Саме цю історію життя цих видатних жінок розповіли гості вечора : Ірина Малакова - український архітектор, реставратор, один із творців музею Михайла Булгакова, Олена Леонтович - письменниця, член ВЖТ ім.Олени Теліги та композитор Олена Малишко-Березовська.

Ірина Малакова
Олена Леонтович

За роялем - Олена Малишко
Перегляд унікальних фотографій


четвер, 19 листопада 2015 р.

Україна очима переселенця

                 У рамках проекту "Бібліотека запрошує до знайомства" у вітринному просторі бібліотеки відкрилась виставка фоторобіт  "Україна очима переселенця".             

 
 На виставці  представлені 16 фотографій, автором яких є  Катерина Пікун (Птаха), фотограф, переселенка з Луганська. Вона одна з понад мільйона людей, які змушені були залишити свої рідні міста. У липні 2014 року квартиру Катерини в Луганську розбомбили, тому наразі Катя з сином будують нове життя у Львові. У липні 2015 року, через рік після переселення, за ініціативи Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», однієї з найбільших громадських організацій в Україні, що працює в сфері медіа з 1996 року, місією якої є утвердження європейських цінностей в Україні, та  Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Катя здійснила поїздку українськими містами. Так з’явилась серія фотографій про те, якою вона побачила країну. Про те, що в Україні, на сході та  заході, в центрі та  півдні, більше спільного, ніж відмінного. Що в країні більше того, що об’єднує, ніж того, що роз’єднує. Це Україна очима переселенця.             Україна для неї - людяна і добра. Країна теплих долонь. Цього тепла сьогодні, як ніколи, потребують  понад мільйон переселенців таких, як Катя.



       Фотовиставка відкрита для вільного огляду у вітринному просторі бібліотеки.

середу, 18 листопада 2015 р.

Побачити в звичайному незвичне

                   12  листопада 2015 року в бібліотеці відкрилась виставка творчих робіт декоративно-прикладного мистецтва "Побачити в звичайному незвичне" нашого багаторічного користувача Олександра Дубініна. Свої дивовижні вироби Олександр створює з диковинної рослини - лагенарії, або як її ще  називають - в'єтнамського кабачка.
         На відкриття виставки прийшло багато  друзів та прихильників його творчості.



Фото на згадку
                  

вівторок, 17 листопада 2015 р.

Писанкарство - відродження традиції

                         "Освячених посівів тихе світло
                        І в нім дівчата котять писанки..."
                                                     В.Отрощенко      

 12 листопада 2015 року у читальній залі бібліотеки на майстер-клас з писанкарства зібралась переважно молодь - палкі шанувальники народного мистецтва писання писанок, яке ми ледь не втратили у радянський час.
           Методу писання писанок, а також цілісне уявлення про цей феномен донесла до присутніх майстриня Тамара Федоренко.




                                              Результат натхненної праці

В житті є спрага творчості

                09 листопада 2015 року у читальній залі бібліотеки зібралися прихильники творчості   Володимира Семеновича Висоцького.
           Рання та пізня творчість Висоцького досить тісно пов'язані між собою і своєю больовою чутливістю в рівній мірі звернені до сьогодення.
           Присутні читали вірші, звучала гітара.

Зоя Логвиненко
Олег Петраков


Аркадій Голубицький
Віктор Глущенко
Людмила Білогорська
Олександр Олійник








Ігор Корольков - багаторазовий призер Першостей Світу з вільної боротьби, греко-римської боротьби, дзюдо, самбо серед ветеранів.
Співає Ігор Корольков
Виступ Анатолія Коржа та Наталії Кокаревої

четвер, 12 листопада 2015 р.

СИЛА ВІТРУ - 5

8 листопада у бібліотеці «Деміївська» відбулось відкриття V кочового літературно-музичного фестивалю «СИЛА ВІТРУ», який його організатори називають фестивалем культури степів. На ньому зустрічаються поети, прозаїки, музиканти, автори пісень з усієї України. Особливістю фестивалю є те, що він проводиться у різних містах України. За п’ять років існування «СИЛА ВІТРУ» побувала у Кривому Розі, Дніпропетровську, Луганську, Донецьку, Зорінську, Вінниці, Симферополі, Києві.


Автор цього фестивалю поет та публіцист з міста Зорінськ Луганської обл. Олексій Мартиненко (Луганськ-Вінниця). На заході Олексій Мартиненко представив усі випуски журналу «Сила вітру», розповів про ідею фестивалю, далі учасники читали вірші, слухали музику, знайомилися та спілкувалися у вільному форматі. «Кожного разу ми відкриваємо нові формати. З кожним роком фестиваль стає більш молодіжним і в якійсь мірі ближче до людей, – говорить засновник руху Олексій Мартиненко, - і дуже приємно, що все більше людей погоджуються «кочувати» по країні з «СИЛОЮ ВІТРУ».

У цьому році організувати першу частину фестивалю (15:00-18:00) Олексію допомагали працівники ЦРБ ім. М.О. Некрасова ЦБС Голосіївського району м. Києва у рамках соціокультурного проекту "З любов'ю до життя" в бібліотеці «Деміївська». Прийшли не тільки молоді поети та музиканти, але й постійні читачі бібліотек. 












Подібні заходи залучають унікальні творчі особистості, у чому ми пересвідчились, познайомившись з новими цікавими авторами.

Молодий поет, студент Київської академії муніципального управління Енді Кріц представив на фестивалі свої поезії та подарував бібліотеці власне літературно-художнє видання «Призрак». Поезія збірки створена в літературному напрямку декадентство, який полягає у запереченні, занепаді життя, але при цьому текст подається естетично.














Вадим Волков, член Національної спілки письменників України, керівник поетичної студії у бардівському клубі «Вертикаль», представив вірші з авторської збірки «Пост». Книга включає сто вибраних поезій, які були написані на Івано-Франківщині, Харкові, Києві, в різних містах Росії та дальньому зарубіжжі у 1988-2002 рр.


Прикрасою фестивалю та його творчим натхненням стали надзвичайно ліричні пісні у виконанні відомого київського барда і композитора Тетяни Доміловської.













Друга частина фестивалю (19:00-23:00) пройшла у київському кнайп-клубі «Купідон», де визначили переможця конкурсу «Поет з народу». Ним стала українська поетеса, культуролог, кандидат педагогічних наук, професор кафедри культурології Інституту філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Євгенія Більченко.


середу, 11 листопада 2015 р.

За мир і щастя на землі ми виступаєм, друже!

                 07 листопада 2015 року у читальній залі бібліотеки відбувся літературно-музичний вечір, в якому прийняли участь : Олександр Гаврилов, гурт "Червоні маки", Олена Зарицька і юні музиканти ансамблю "Веселий обруч".
                                           Олександр Гаврилов та Андрій Куц

                                             Марія у вишиванці виконує українську пісню
Грають діти

Олена Зарицька та Олександр Гаврилов

               По закінченні заходу виступив співак групи "АскольДир" Сергій Сергієнко.