Коли замовкають слова...

 20 жовтня 2016 року о 18.00 у читальній залі бібліотеки відбувся ювілейний  концерт  "Коли замовкають слова" композитора, виконавиці і просто чудової жінки Олени Малишко-Березовської.

             Перед початком заходу Олену Євгенівну привітали зав.бібліотекою "Деміївська" Галина Козлова та головний бібліотекар Централізованої бібліотечної системи Голосіївського району Зоя Логвиненко.

                            Послухати музичні композиції ювілярки  прийшло багато людей.

             У концерті також приймали участь наші молоді виконавці :студентка 4-го курсу Національної музичної академії ім. П. Чайковського Юлія Курилюк (віолончель), студент 5-го курсу Київського інституту музики ім. Р. Глієра Тарас Дем'янчук (скрипка), учениця 11-го класу загальноосвітньої школи № 25 Ольга Зам'ятіна (художнє слово).

          Солісти вокальної студії "Гармонія" БК "Росток" Олена Корольова та Віталій Нєвєров виконали запальний романс, чим заслужили гучні оплески залу.

                                   По закінченні - квіти всім учасникам заходу.

Гармонія душі

               У рамках рекламного проекту "Бібліотека запрошує до знайомства" у вітринному просторі бібліотеки, за підтримки Міжнародної громадської організації "Всесвітня ліга миру" (президент Файдун Микола Іванович), відкрилася виставка "Гармонія душі" художніх робіт учнів студії "Мистецтво заради майбутнього".  Незмінний керівник студії - Ольга Проценко.

          Свої роботи на виставці презентували митці різного віку і соціального статусу. Серед учасників виставки особливу увагу привертають картини  Нінель Шепельської, Тетяни Чистової, Наталії Купчик, Ганни Саніної, Ольги Постникової, Олени Романенко, Аліни Мілевської.

           Чудові роботи намалювали діти. Вперше свої здібності представила широкому загалу наймолодша учасниця виставки - Злата Косинська (6 років). Приємно вразили своїми картинами брати Веніамін та Геннадій Боровичі, Арина Акініна, Анастасія Нагерняк, Анастасія Романенко та інші.

Зі Святом Покрови Божої матері та з Днем рятувальника

У Свято-Вознесенському храмі, що на Деміївці, відбувся подячний молебень, після якого пожежним були вручені грамоти  від Управління та Храму. Настоятель храму протоієрей Павло Кирилов привітав усіх зі святом Покрови Божої Матері та з Днем рятувальника.

О. Павло відзначив багаторічну співпрацю і вікову дружбу храму і пожежної частини і зокрема сказав: "Служіння пожежних можна порівняти зі служінням Церкви Христової, де головною турботою є порятунок людини - порятунок життя і спасіння душі. Коли ми разом молимося і спілкуємося, то краще знаємо турботи і проблеми один одного, тоді нам легше долати перешкоди і труднощі". "

                                              До добрих слів на адресу рятувальників приєдналася завідуюча бібліотекою «Деміївська» Галина Козлова, Вона висловила свою повагу до людей цієї небезпечної професії. Представник пожежної частини Едуард Білозір подякував присутнім за молитви. Під час чаювання були обговорені питання подальшої співпраці між сусідами - найстарішими установами нашого району.

Свято-Вознесенський храм був освячений у 1883 році, бібліотека "Деміївська" була заснована у 1909 році, а Деміївська пожежна частина - у 1913. 

З далеких країн - до української бібліотеки

На фото Ф. Мохаммаді та С. Арсентьєв

До нас завітали наші добрі друзі, які впродовж п'яти років були читачами нашої бібліотеки. 

Фарід Мохаммаді -  син посла Республіки Афганістан в Україні. Нині живе і навчається у Норвегії. Нещодавно і старший брат Азім, дипломат, по приїзді з Німеччини, також завітав до нас.

Дуже приємно, що українські публічні бібліотеки залишили по собі добру згадку в житті іноземних громадян.

Вишукуючи те, що співзвучне стану вашої душі

            12 жовтня 2016 року у читальній залі бібліотеки відбулося засідання літературної студії "Мрія". Головуючою на заході була київська поетеса Ольга Майборода. Свої нові вірші читали : Андрій Табенський, Ольга Кондратенко, Едуард Ковалевський, Віталій Єгоров, Віктор Дехтяренко, Вєроніка Черкасова, Олена Оснач, Маріам Сорокіна та інші. Серед присутніх знаходився почесний гість - відомий науковець, поет Василь Володимирович Шаргородський, якому нещодавно виповнилося 80 років.

І з родним берегам разлучан, Ди я душою аживаю

              8 жовтня 2016 року у читальній залі бібліотеки відбувся вечір білоруської пісні. На заході лунали популярні пісні минулих літ ВІА "Пісняри", "Вєраси" та "Сябри" у виконанні дуету "Отрада" у складі Наталки Кокарєвої та Анатолія Коржа.

Я часто думаю про те, Що є одна земля, Де виросли батьки, Де виріс ти і я"

                     У рамках рекламного проекту "Бібліотека запрошує до знайомства" у вітринному просторі бібліотеки відкрилася виставка художніх робіт вихованців народної студії "Юний художник" Будинку дитячої та юнацької творчості Голосіївського району міста Києва.

Тої слави козацької повік не забудемо

Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатющої історії українського народу.

День захисника України - свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва.

Метою представленої виставки є розширення та поглиблення знань відвідувачів бібліотеки про козаків - славних захисників України; ознайомлення їх з традиціями та звичаями козаків, які примножують сучасні захисники нашої рідної країни.

"Сила вітру" у Києві. День 2: "Проза і верлібр"

1 жовтня у стінах бібліотеки відбувся поетичний фестиваль "Сила вітру", організатор якого Олексій Мартиненко зібрав навколо себе талановиту молодь.

Другий день фестивалю був присвячений популярній малій прозі та верлібру. Особливо треба відзначити наших молодих поетів - Софію Маркіну, Олександра Ткаченка, Анну Гуцулку і Олексія Білогорського. До речі, незважаючи на хворобу, Олексій приїхав на захід на візку. Також він успішно навчається на 3-му курсі біологічного факультету Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Також на фестиваль завітала наша улюблена поетеса Юлія Єрмак. Чудові вірші свого чоловіка прочитала зав.відділом масової роботи і роботи з громадськістю ЦРБ ім. М.О. Некрасова ЦБС Голосіївського району міста Києва Ніна Локоть. Присутня молодь з цікавістю слухала вірші і прозу подружжя Людмили і Геннадія Білогорських.

Більше фото дивись: https://vk.com/club17377662

Поетичні акварелі осені

           На абонементі для широкого загалу читачів розгорнуті книжкові виставки циклу             "Поетичні акварелі осені"

Тіні Бабиного Яру

                                                                                      Осіння, пам'ятна, в жалобі чорна ніч.

                                                                                               У Бабинім Яру палають сотні свіч...

                                                                                                 Абрам Кацнельсон

   

Юлія Єрмак

"Мене почали водити до Бабиного Яру років з п'яти. Я пам'ятаю як збиралися люди з трьох дворів: бабусин, по Жилянській, 17, № 19 - сусідній  і будинок за № 48 по вулиці  Горького (сучасна назва Антоновича), що примикав до них з тилу. Збиралися всі без розрізнення національностей. До Бабиного Яру добиралися з пересадками, а потім ще довго йшли пішки. 

     Чим ближче до Бабиного Яру, тим більше ставало людей. І, незабаром, весь Бабин Яр був заповнений народом. Кричали, плакали, рвали на собі волосся. Події були ще зовсім свіжі. І майже в кожній родині  був хтось, що не повернувся з Бабиного Яру. Несли з собою квіти і горілку. Горілку не пили -  її бризкали на землю в різних місцях яру. 

        І всі, хто туди приходив, знали одну стареньку. Перед нею розступалися, їй допомагали. У кожного було своє горе, але її горе було незрівнянне ні з чим: на війні загинули її чоловік і дев'ять синів, а в Бабиному Яру дев'ять невісток і вісімнадцять онуків. 

      Останній раз я бачила її, коли мені було вже років тридцять. Вона була вже зовсім слабка. Втомившись, сідала посидіти на купині. Їй допомагали піднятися і вона повільно брела по Яру, іноді нахиляючись і опускаючи на землю одну квітку з букета, який завжди приносила з собою".

            Саме так пам'ятає ці події наша постійна читачка Юлія Єрмак. До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру Юлія Наумівна написала поему, яку вперше прочитала на заході у нашій бібліотеці.

                                                        

  Тіні Бабиного Яру

Она была счастливей всех на свете. Лучистый взгляд из под крутых бровей. Любимый муж, просторный дом и дети… Не просто дети – девять сыновей! С такой оравой не помрёшь со скуки. Весь день в заботах, ночью не до сна. Мужали сыновья, рождались внуки И каждому она была нужна. Ей целый день хотелось улыбаться. То засмеётся, то вдруг запоёт. Невесток – девять, внуков – восемнадцать. Не всякому такое бог даёт. Недосыпала, целый день в движеньи, А, всё-таки, в душе цвела весна. Стареть бы ей в любви и уваженьи, Но вдруг случилось… началась война. На пятый день ушли её ребята И муж (пройдя по возрасту с трудом). Их проводили до военкомата И возвратились в опустевший дом. Тревожно жили под тяжелым небом. Разруха, страх, пожаров черный дым… В тот день она с утра ушла за хлебом. Вернулась – и застала дом пустым. Уже потом соседи рассказали Каким молниеносным был удар. Пришли машины, немцы всех согнали И увезли в какой-то Бабий Яр. Куда бежать? Кого молить о чуде? Где на немой вопрос искать ответ? А рано утром ей шепнули люди, Что внуков и невесток больше нет.

Она окаменела. Слёз не выжать. Боялась дня, боялась видеть сны. Она жила. Ей надо было выжить. Она своих мужчин ждала с войны. И вновь бои и свежие воронки, И вновь закат пожарами алел… А в декабре прислали похоронки. Все десять. Ни один не уцелел. Она жила. Откуда брались силы В пустынном доме жить совсем одной?! А в Бабий Яр ходила на могилы. Зимой и летом. Каждый выходной. Болело сердце, ноги уставали, Но в Бабий Яр тянуло всё сильней. И люди вместе с нею горевали, И тихо расступались перед ней. Безмолвие беды слышней, чем крики. Совсем седая, старая совсем, Она молчала. Плакали гвоздики – Цветы печали, ровно ТРИДЦАТЬ СЕМЬ, Рыдал сентябрь, волос дождём касался, Выл ветер, каждый клён пылал огнём. Сам Бабий Яр, казалось, ужасался Того, что люди сотворили в нём. Теперь там парк, аллеи и скамейки, И мирно зеленеют тополя. Но горький образ старенькой еврейки Здесь будет жить пока стоит земля.

Вітання з Всеукраїнським днем бібліотек!

      Привітати з професійним святом співробітників  бібліотеки "Деміївська" від імені педагогічного колективу спеціалізованої школи 1-3 ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 85 прийшли вчителька та учні.

Бабин Яр: багатонаціональна трагедія людства

29 вересня 2016 року в Державному архіві Київської області відбувся круглий стіл до 75-тих роковин трагедії в Бабиному Яру на тему: «БАБИН ЯР: БАГАТОНАЦІОНАЛЬНА ТРАГЕДІЯ ЛЮДСТВА», участь у якому взяли Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації, Центральний державний кінофотофоноархів ім. Г.С. Пшеничного, Державний архів м. Києва, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний союз», Іудейська релігійна громада «Міцва» (м. Біла Церква), бібліотека «Деміївська» ЦБС Голосіївського району м. Києва  та ін.

Учасниками круглого столу обговорені актуальні теми, що стосуються масових розстрілів безневинних жертв німецько-фашистського режиму, які мають стати трагічним уроком для наступних поколінь.

Бібліотекар Тетяна Прилєпова у своєму виступі звернула особливу увагу всіх присутніх на висвітлення теми Бабиного Яру в українській та світовій літературі.

За підсумками  засідання, учасниками круглого столу прийнято резолюцію щодо подальшої співпраці та дій у  даному напрямку…

Тетяна Прилєпова - бібліотекар бібліотеки "Деміївська" 

Учасники круглого столу

Петриківські мотиви

               29 вересня 2016 року у читальній залі бібліотеки відбувся майстер-клас з петриківського розпису для учнів  2-го курсу ДНЗ "Київське регіональне вище професійне училище будівництва" (майстер виробничого навчання Олена Нічікова).

                 Навчали молодь основам розпису члени Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів декоративно-прикладного мистецтва Олена Іванівна Скицюк та Олена Кулик (донька та онука майстрині Марфи Тимченко, яка зробила неоціненний внесок у розвиток петриківського орнаментального мистецтва).

Олена Іванівна Скицюк

Олена Кулик