Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

вівторок, 3 вересня 2019 р.

Деміївка: хлібна брама старого Києва

       1 вересня 2019 року відбулася екскурсія з АрхіГідом по історичному району нашого міста - Деміївці. Нам дуже приємно, що екскурс в історію колишнього селища зробив наш читач, уже досить відомий києвознавець і києволюб Антон Короб. Крокуючи проспектом Голосіївським, Антон не забув  зупинитися біля нашої книгозбірні і розповісти присутнім про 110-річну історію нашої бібліотеки!

понеділок, 2 вересня 2019 р.

З Днем знань!

   Сьогодні перший день нового навчального року. Поділитися своїм святковим настроєм до бібліотеки завітала заступник директора ліцею "Голосіївський" № 241 Стельмах Тетяна Юріївна. Наша бібліотека багато років співпрацює з колективом ліцею на ниві духовного та національно-патріотичного виховання дітей та молоді. 

вівторок, 27 серпня 2019 р.

"Україно моя, Україно! Найсвятіша ти пісне моя!"

   23 серпня 2019 року Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація у Голосіївському парку культури та відпочинку ім. М.Т. Рильського провела святковий захід  до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності. 
  Бібліотека "Деміївська"(ЦБС Голосіївського району міста Києва) долучилась до цього свята. 
   





пʼятниця, 23 серпня 2019 р.

Історичні знамена


День Державного Прапора України — державне свято України. Відзначається щорічно 23 серпня. Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.

Події знакового для української державності дня 24 серпня 1991 року знані багатьом із нас. Як відомо, проголошення Акту про незалежність України супроводжувалось несподіваним внесенням народними депутатами-"рухівцями" величезного синьо-жовтого прапора до сесійного зали Верховної Ради. Та, мабуть, відомо не всім, що історичний для України стяг було пошито саме в Івано-Франківську і що до цієї події причетний читач нашої бібліотеки, український дипломат, тимчасовий повірений у справах України в Азербайджанській Республіці (2010-2011), керівник Торгово-економічної місії при Посольстві України в Азербайджанській Республіці Мирослав Тарасович Блащук. 

Очевидець тих подій відомий письменник і громадський діяч народний депутат України Верховної Ради першого скликання Степан Пушик стверджував, що прапор був пошитий в Івано-Франківську: "І не лише він, а й той прапор, що 24 липня 1990 року був піднятий перед Київрадою".
За словами Степана Григоровича, у 1990 році Івано-Франківська обласна рада вирішила пошити синьо-жовті знамена для місцевих районних і сільських рад. Відповідну матерію для них знайшли у Києві на Дарницькому шовковому комбінаті. Звідти два кілометри
Із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим
синьої і два кілометри жовтої тканини привезли на Івано-Франківську швейно-галантерейну фабрику. Тут з неї пошили близько тисячі українських національних прапорів для держустанов області, а також два величезні полотнища для Києва. Щоб ці знамена не потрапили до рук міліціонерів чи "кадебістів", вирішили везти їх до столиці окремо: один - поїздом, а другий - літаком.
"Так сталося, - розповідав Степан Пушик, - що я летів до Києва одним рейсом з Мирославом Блащуком. Дорогою він зізнався, що в його великій сумці синьо-жовтий прапор. Маючи як тодішній депутат Верховної Ради статус недоторканності, я супроводжував Мирослава аж до готелю "Москва" (нині "Україна"). Обидва прапори були благополучно доставлено до штаб-квартири Руху".
Як стверджував Степан Григорович, один з них 24 липня 1990 року піднято перед Київрадою. А інший прапор через рік - 24 серпня 1991 року - урочисто внесли до Верховної Ради, щойно депутати проголосували за Акт про незалежність України.
Джерело: Назарчук, Д. Історичні знамена пошито в Івано-Франківську// Голос України.-2007.- 23 серпня.
Мирослав Блащук: Наш прапор до зали ВР вносив Чорновіл// Край.-2014.-27 березня. с.6-7.

середа, 7 серпня 2019 р.

День в історії. Постаті

П. Куліш. Худ. Тарас Шевченко
"Отечество ж собі                                                                  
грунтуймо в ріднім слові:
Воно, одно воно від пагуби втече".
П. Куліш "До Марусі В."

7 серпня 1819 року народився український письменник, редактор, літературний критик, етнограф, видавець, перекладач Пантелеймон Куліш.

                          Цікаві факти з життя П. Куліша:
  •  йому належить перший переклад українською (у співвавторстві з І. Пулюєм та І. Нечуй-Левицьким) Святого Письма;
  •    уклав першу фонетичну абетку для української мови;
  •  в його друкарні побачила світ перша україномовна арифметика;
  •   написав перший український історичний роман "Чорна рада";
  •  самотужки опанував англійську, німецьку, італійську, майже всі слов'янські мови та ще латинську і староєврейську;
  •   у своїй поезії використовував безліч літературних псевдонімів, серед яких найбільш відомі Панько Олелькович, Хуторянин, Панько Казюка;
  • після зняття заборони на друк, видає двотомне монографічне дослідження про Гоголя, фольклорно-етнографічну збірку "Записки о Южной Руси";
  •  його дружиною була Олександра Білозерська, згодом українська письменниця, відома  під псевдонімом Ганна Барвінок. У парі ці неординарні особистості прожили 50 років ;
  •   старшим боярином на весіллі Кулішів був Тарас Шевченко;
  •  Тарас Шевченко написав портрет Пантелеймона Куліша (полотно, олія), а Пантелеймон Куліш - портрет Тараса Шевченка (папір, олівець).

             Попри всю складність і суперечливість як його світоглядних поглядів, так і літературної спадщини, Куліш зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури, збагативши її багатьма зразками красного письменства, у просвіту рідного народу, задля якого він жив і творив.

Джерело: Історичний календар-2002: Науково-популярний альманах. - Київ, 2002. - с.85-87.
Величко, Л. Чим цікавий нині Пантелеймон Куліш?// Урядовий кур'єр. - 2019. - 6 серпня. -с. 8.
У дорозі до Пантелеймона Куліша: Науково-популярне видання. - Київ: "Деміур" - "Рідна школа", 1999.

середа, 31 липня 2019 р.

Злата Прага - місто мрій

Влітку хочеться подорожувати, насолоджуватися новими краєвидами, зустрічами, позитивними емоціями. Саме тому бібліотеки системи об'єдналися у своїх бажаннях з користувачами й вирішили подорожувати віртуально.
25 липня у бібліотеці "Деміївська" відбулась віртуальна екскурсія "Злата Прага - місто мрій".
Своїми враженнями від подорожі до Праги та прекрасними світлинами поділилась з користувачами та гостями бібліотеки наша колега з ЦРБ ім. М.О. Некрасова Ніна Локоть.
























Прага – рідкісне місце, в якому гармонійно поєднуються краса старовинних, дійсно середньовічних вуличок і оригінальна архітектура сучасних будівель. Її, безумовно, можна назвати одним з найкрасивіших міст Європи.


Бібліотеки ЦБС та українсько-чеське культурно-освітнє товариство "Вишеград" у Києві пов'язує давня дружба та особливо плідна співпраця.
Ірина Цісарж, член правління товариства "Вишеград" та завідувач відділу Територіального центру соціального обслуговування Голосіївського району м. Києва запропонувала свою музичну віртуальну подорож до столиці Чехії.















Перед присутніми виступила вокальна студія народного артиста України Володимира Оберенка "Співаємо разом" Територіального центру соціального обслуговування Голосіївського району м. Києва. Солісти : Анатолій Веремієнко, Тетяна Савицька, Тетяна Тоцька і лауреат міжнародних конкурсів Тетяна Костилєва.
























Культура Чехії знана у всьому світі, тому звернення до музичної спадщини композиторів Антоніна Леопольда Дворжака, Берджиха Сметани, Фредеріка Шопена та інших завжди дає надзвичайну насолоду для душі. Народні пісні, звичаї, чеська кухня - це те, що близьке і зрозуміле кожному, якої б національності він не був.

Бібліотекарі, користувачі, творча інтелігенція Києва, поети теж долучилися до виступів та спогадів про чарівну Прагу: поему, присвячену Празі прочитала голова літературної студії "Мрія" Ольга Майборода, яка частину свого часу проживає у Празі; свої ліричні поезії представила поетеса Ольга Бандура; фотохудожник Валерій Навойчик презентував свою книгу фоторобіт; Валерій Войцеховський почитав вірші улюблених поетів.













пʼятниця, 26 липня 2019 р.

День в історії

"Те, що показали нам українці, є справді дивовижним. Колектив, що може  отримати такий величезний успіх, повинен мати велику силу мистецької індивідуальності, або ж черпати силу з могутнього джерела розвинутого національного мистецтва"             "Wiener Morgenzeitung"

26 липня 1919 року Українське Посольство у Відні влаштовує на честь Української Республіканської Капели бенкет за участі понад двохсот осіб, де культурний аташе УНР і поет Олександр Олесь виголошує віршований експромт "українським солов'ям":
                                 "Це знову сон! Ні, ні, кохані,
                                   Ви знов вернули все мені.
                                   І засвітили знов в тумані
                                   Давно погашені огні...
                                                            І Україна із пожежі
                                                            безсмертним феніксом летить!..
                                                            Горять і світять її вежі,
                                                            Круг неї цілий світ шумить..."


Анонс української прем'єри у Відні сповіщає: "Українська Республіканська Капела відряджена Українського Міністерства Мистецтва та Національної Культури в концертне турне Європою та Америкою". Відтак українські гастролі за кордоном чітко позиціонуються як державна ініціатива українського уряду і проект культурного відомства УНР.

Джерело: Світовий тріумф "Щедрика" - 100 років культурної дипломатії України: Збірник архівних документів. - Київ: "АртЕк", 2018.- с.35-36.
                   ЦДАВО України. Ф. 3965. Оп. 2. Спр. 48. Арк. 66