Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Леся Українка народилася у 1871 році в Новограді-Волинському в сім’ї талановитих людей. Її мати Олена Пчілка( Олена Петрівна Драгоманова-Косач), письменниця і публіцист, а її дядько Михайло Драгоманов був відомим українським науковцем, істориком та громадським діячем.
На ранні поетичні твори Лесі Українки мали вплив великі письменники Тарас Шевченко та Іван Франко, творчість яких виховала любов до свого народу та до писемного слова.
Ще в ранньому віці у Лесі Українки виявили невиліковну хворобу, яка змушувала її часто подорожувати у місця із сухим кліматом.
В ній жив непоборний дух, який змушував її працювати. Завжди та в усьому вона намагалась віднайти наснагу і радість, навіть в малому! Завдяки своїм віршам вона могла відчувати свободу, якої не мала фізично. Її слова були крилами, які дарували можливість злітати навіть у найважчі моменти життя.
Останні роки життя Леся Українка провела в Єгипті та на Кавказі. Вона померла 1 серпня 1913 року в Грузії, а похована на Байковому цвинтарі в Києві.
До 100-річчя від дня смерті Лесі Українки в бібліотеці "Деміївська "
з 16 липня діє виставка "У пам'ять про Лесю...", яка має успіх у користувачів нашої бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар