"ДЕМІЇВ ЯР"

       Мешканець Деміївки, наш читач, музикознавець, кандидат музикознавства, автор-виконавець пісень, автор заходів циклу "Пісні XX століття", які проходять в бібліотеці "Деміївська", Різник Олександр Олександрович до річниці приєднання Деміївки до Києва презентує свій вірш.

       До Вашої уваги "ДЕМІЇВ ЯР".




Де ми, Єво? Невже крутояр

Нам довіку оцей судивсь?

А куди ще подітись? До хмар?

Чи до пекла? Чи ще кудись?

Тож живімо отут! От і змій

Кращим другом нам стане повік.

Вовче, братику гнаний мій,

Не гнівися, не мруж повік!

Здійме Велес руку руду -

Не лінуйся: час хліб засівать.

Хтось там лунко карбує ходу? –

Май надію, що це - не тать…

А тоді, як земля затремтить,

Тишу нелюда свист обсяде,

І Свароже коло за мить

Стане пекла колом десятим,–

Станеш ти крутоярів яріш,

Всіх вогнів ти вогненнішим станеш,

І звитяги божественна ринь

Вщент на попіл зведе чортостани...

* Де ми є?

* Милий друже, прокиньсь!

Вже давно стометрова глина

Поховала той яр, наче віно,

Що Господь дарував нам, невинним.