Максим Рильський. Зустріч з поетом. Роки по тому...

                      До 120-річчя від дня народження видатного українського поета, перекладача, громадського діяча Максима Тадейовича Рильського головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Київської області Рена Коваленко підготувала  історичну розвідку на базі документів архіву.
                   

  У даній публікації "Зустріч з поетом. Роки по тому... (М.Т. Рильський у документах Державного архіву Київської області) висвітлені родовід та деякі віхи біографії поета, перекладача і літературознавця, публіциста і громадського діяча. В інформаційний простір вводяться маловідомі документи ХVIII - поч.ХХ ст., що стосується предків М.Рильського, їхнього майнового стану та суспільної діяльності. Ряд архівних матеріалів, використаних у висвітленні біографії самого М.Т.Рильського, дозволяють доповнити вже відомі сторінки життя поета. Особливу увагу в цій праці привертають найбільш драматичні події в його долі, пов'язані із звинуваченням в українському націоналізмі.

                      Один примірник цієї розвідки люб'язно переданий працівниками архіву у фонд бібліотеки під час проведення заходу 17 березня 2015 року  в приміщенні ДАКО.

                                                   Пропонуємо до Вашої уваги витяги даної публікації.

" У дворянській родословній книзі 1814 року герб Остоя описаний таким чином : "в красном поле две неполные золотые луны полукружиями к себе, а концами в стороны изображены, между ними белой обитой меч рукоятью в верх; в шлеме пять страусовых перьев"

            Джерело : ДАКО. Ф-782, оп.2, спр.386

"По закінченні університету Тадей Рильський отримав від батька родовий маєток у м.Романівка Сквирського повіту, де і провів більшу частину життя, збудував там і утримував власним коштом церковноприходську школу, в якій сам учителював. В архіві зберігся план земельних ділянок м.Романівка 1859 року, що тоді ще належали Розеславу Рильському. Загальна площа володінь разом з панською садибою, орними землями і землями, відведеними під цукровий завод, лісом, пасовиськом, ставком і греблею, а також ділянками, що знаходилися у користуванні вільних селян і євреєв, становила на той час 2290 десятин і 2078 саженів." Джерело: ДАКО. Ф-1542, оп.11,спр.2007

     "Перші ознаки нової хвилі цькування поета далися взнаки наприкінці 1946 року. 28 листопада відбулися закриті пайтійні збори СРПУ, на яких Панч, Городський і Рильський були звинувачені у висуненні та пропагуванні "шкідливої теорії "права на помилку", скерованої проти партійності радянської літератури. {ДАКО.ФП-28, оп.1} А двома тижнями раніше за проханням ЦК КПУ М.Рильський написав заяву про звільнення його від обов'язків голови Спілки письменників за власним бажанням. 17.11.1946 р. головою СРПУ було обрано О.Корнійчука. Зрозуміло, що ці дві події були пов'язані між собою.

        Новий, 1947 рік, розпочався для М.Т.Рильського з творчого звіту. 15 січня 1947 року на засіданні партбюро СРПУ він доповідав, що за попередній рік вийшли збірки "Чаша дружби" та переклад збірки "Сербські епічні історії", а третя - "Вірність" як раз виходила у сигнальних примірниках. Але найцікавіше - це були творчі плани поета, з приводу яких він звертався до товаришів по партії за порадою.

  Але, здавалось би, абсолютно адекватна доповідь, викликала критику колег. Л.Первомайський вказував на неприпустимість "поетизації Антоновича" у передмові до 1-го тому творів М.Рильського, "чисто формалістичний задум "Грози" та негативні моменти у творчості. П.Панч заявляв, що вірш "Березі" "викликає посмішку своєю наївністю". О.Корнійчук вважав, що не можна включати у збірку вірш "Березі", що "коли так багато покалічених людей, багато ран у господарстві та культурі, не можна писати про жаль з приводу окремого дерева". А Іван Ле взагалі звинуватив Рильського у забутті про сучасне і замилуванні минулим і запропонував розповісти про його творчі труднощі партійному бюро.{ДАКО.ФП-28, оп.2,спр.1}.

       Ще жорстокіша критика пролунала у вересні того ж року. Українських письменників звинувачували у буржуазному націоналізмі, проповідуванні "теорії безбуржуазності української нації" та "теорії мистецтва для мистецтва".        

                Хто зацікавлений у більш детальному ознайомленні з даною інформацією, запрошуємо до читальної зали бібліотеки "Деміївська".