Обов’язково відреагувати!
👉1. Не намагайтеся з'ясувати «причини» насильницької поведінки з боку
кривдника. Не розпитуйте деталей, в жодному разі не кажіть: «Що ти зробила, щоб
він/ вона так з тобою поводився/ лась?» чи «Чому ти з цим миришся?».
👉2. Поговоріть віч-на-віч, запитайте, чи все в порядку і чи потрібна
допомога. Людина має розуміти, що їй є де шукати підтримку.
👉3. Дайте номери телефону національних «гарячих ліній» із запобігання
домашньому насильству (1547; 116-123; 0-800-50-03-35).
👉4. Поясніть, чим і як саме ви можете допомогти. Звернутися до поліції, до
лікаря, знайти прихисток, сконтактувати з мобільними бригадами
соціально-психологічної допомоги, прихистити дітей тощо.
👉5. Спробуйте придумати кодове слово чи сигнал на випадок негативного
розвитку подій. Наприклад, якими фразами ви маєте обмінятися під час
телефонного дзвінка у критичній ситуації насильства, аби просити допомоги.
👉6. Просто вислухайте та підтримайте, не звинувачуючи. Це також важливо!
Якщо насильство відбувається просто на
ваших очах і ви бачите загрозу безпеці, життю чи здоров’ю, викличте поліцію
(102). За необхідності — і карету швидкої допомоги (103). Якщо маєте контакт із
постраждалою, порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної
допомоги та/або зателефонувати на номер національної гарячої лінії із
запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:
0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного).
Обов’язково поширюйте цю інформацію, аби
якомога більше людей знали, як допомогти постраждалій особі від насильства! Не можна
бути бездіяльними!
Джерело: https://rozirvykolo.org/