День в історії

У робочому кабінеті І.Нечуй-Левицького

27 листопада 1960 року на батьківщині письменника Івана Семеновича Нечуй-Левицького - в селищі Стеблеві Корсунь-Шевченківського району Черкаської області - відкрито літературно-меморіальний музей його імені. Стрічку біля входу до Нечуєвого дому перерізав в урочистій обстановці поет-академік Максим Тадейович Рильський, який вітав земляків класика української літератури такими словами: "Ім'я Івана Нечуй-Левицького знайоме й близьке мені з дитинства... Добре діло зробили стеблівчани та працівники Корсунь-Шевченківського району, влаштувавши цей затишний, добре устаткований музей".

Іван Нечуй-Левицький "На риболовлі"

В експозиції музею представлено багато матеріалів, які знайомлять відвідувачів з сім'єю Левицьких, розповідають про зв'язки письменника з рідними  та знайомими людьми. У музеї експонуються: старовинна картина "Козак Мамай", прикрашена барвистим кілковим рушником (сімейна реліквія Левицьких); старовинний настінний годинник з круглим дерев'яним циферблатом, довгим латунним маятником та важкою олов'яною гирею, що висить на ланцюжку; особистий кишеньковий годинник "Омега"; гаманець, вишитий різнобарвним бісером; меблі, посуд, книги та багато-багато іншого.

Про те, що живописець слова був художником-аматором, засвідчує також музейний каталог "І.Левицький-Нечуй. 1838-1918-1928", видрукуваний у Києві. У музеї є матеріали про перебування в селищі над Россю Адама Міцкевича, Марка Вовчка та інших діячів культури.

Надросся - життєдайне джерело, з якого щедро черпав свою творчу наснагу "поет у прозі"                     Іван Семенович Нечуй-Левицький.

Рось і старий корпус стеблівської фабрики, описані в повістях "Микола Джеря" і "Бурлачка"

Джерело: Хаврусь, С. Музей І. С. Нечуя-Левицького в Стеблеві. - Дніпропетровськ: Промінь, 1988. - 47с.