Марія Миколайчук |
Її шкільне життя було наповнене мистецтвом - Марічка співала, танцювала, грала у шкільних виставах, була активною учасницею художньої самодіяльності. Після закінчення школи вступила до студії при Чернівецькому обласному драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. "Ви часом не сестра Миколайчука?" - запитав її хтось із членів приймальної комісії. "Ні", - здивувалася дівчина тому запитанню. А через якийсь час побачила в театрі високого юнака, котрий щось розповідав у колі своїх товаришів. Він також глянув на дівчину. Їхні погляди зустрілися - і та зустріч поглядів, вважає Марія Євгенівна, все вирішила в її подальшій долі.
Останні десятиліття Марія Миколайчук - солістка Держтелерадіо, з яким також записала чимало пісень для фондів українського радіо. Практикувала сольний спів. Випустила три диски : перший "Прощаюсь, ангеле, з тобою", другий - "Буковина" 2002 року в мистецькому проєкті "Наша Україна в піснях і музиці". Третій диск "Ой червона калиночко" вмістив 27 пісень. І один твір там особливий : "Прощай, прощай, моє кохання" - музика Івана Миколайчука на слова Ґ. Ґейне в перекладі Івана Франка.
Іван Миколайчук передчасно залишив цей світ. Його дружина Марія Миколайчук трепетно береже його пам'ять - 1991 року вийшла упорядкована нею книга спогадів та сценаріїв "Білий птах з чорною ознакою", а 2008 року - "Сценарії" Івана Миколайчука.
Джерело: Коротя-Ковальська, В. Мої найдорожчі ювіляри. До 70-річчя Марії та Івана Миколайчуків// Кіно-Театр. - 2011. - № 3. - с. 17-18.
Немає коментарів:
Дописати коментар