"Там, у далекім колись
ще наші душі, мов храми,
хоч увіходь і молись
дружній любові між нами".
А. Кичинський
Здавалося, шлях Ярослава Стельмаха, сина класика, мав бути
устелений трояндами. Проте сам драматург зізнавався: «Не така це вже й
комфортна ситуація – мати за приклад класика. Певний час у мене була скутість,
бо я завжди знав, що краще за батька не писатиму ніколи… Багато років, коли
мене питали, чи не родич я Михайла Стельмаха, я відповідав «ні», а тепер з
гордістю кажу «так», бо, здається, і сам не абищо зробив».
Немає коментарів:
Дописати коментар