Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

вівторок, 3 вересня 2019 р.

Деміївка: хлібна брама старого Києва

       1 вересня 2019 року відбулася екскурсія з АрхіГідом по історичному району нашого міста - Деміївці. Нам дуже приємно, що екскурс в історію колишнього селища зробив наш читач, уже досить відомий києвознавець і києволюб Антон Короб. Крокуючи проспектом Голосіївським, Антон не забув  зупинитися біля нашої книгозбірні і розповісти присутнім про 110-річну історію нашої бібліотеки!

понеділок, 2 вересня 2019 р.

З Днем знань!

   Сьогодні перший день нового навчального року. Поділитися своїм святковим настроєм до бібліотеки завітала заступник директора ліцею "Голосіївський" № 241 Стельмах Тетяна Юріївна. Наша бібліотека багато років співпрацює з колективом ліцею на ниві духовного та національно-патріотичного виховання дітей та молоді. 

вівторок, 27 серпня 2019 р.

"Україно моя, Україно! Найсвятіша ти пісне моя!"

   23 серпня 2019 року Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація у Голосіївському парку культури та відпочинку ім. М.Т. Рильського провела святковий захід  до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності. 
  Бібліотека "Деміївська"(ЦБС Голосіївського району міста Києва) долучилась до цього свята. 
   





пʼятниця, 23 серпня 2019 р.

Історичні знамена


День Державного Прапора України — державне свято України. Відзначається щорічно 23 серпня. Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.

Події знакового для української державності дня 24 серпня 1991 року знані багатьом із нас. Як відомо, проголошення Акту про незалежність України супроводжувалось несподіваним внесенням народними депутатами-"рухівцями" величезного синьо-жовтого прапора до сесійного зали Верховної Ради. Та, мабуть, відомо не всім, що історичний для України стяг було пошито саме в Івано-Франківську і що до цієї події причетний читач нашої бібліотеки, український дипломат, тимчасовий повірений у справах України в Азербайджанській Республіці (2010-2011), керівник Торгово-економічної місії при Посольстві України в Азербайджанській Республіці Мирослав Тарасович Блащук. 

Очевидець тих подій відомий письменник і громадський діяч народний депутат України Верховної Ради першого скликання Степан Пушик стверджував, що прапор був пошитий в Івано-Франківську: "І не лише він, а й той прапор, що 24 липня 1990 року був піднятий перед Київрадою".
За словами Степана Григоровича, у 1990 році Івано-Франківська обласна рада вирішила пошити синьо-жовті знамена для місцевих районних і сільських рад. Відповідну матерію для них знайшли у Києві на Дарницькому шовковому комбінаті. Звідти два кілометри
Із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим
синьої і два кілометри жовтої тканини привезли на Івано-Франківську швейно-галантерейну фабрику. Тут з неї пошили близько тисячі українських національних прапорів для держустанов області, а також два величезні полотнища для Києва. Щоб ці знамена не потрапили до рук міліціонерів чи "кадебістів", вирішили везти їх до столиці окремо: один - поїздом, а другий - літаком.
"Так сталося, - розповідав Степан Пушик, - що я летів до Києва одним рейсом з Мирославом Блащуком. Дорогою він зізнався, що в його великій сумці синьо-жовтий прапор. Маючи як тодішній депутат Верховної Ради статус недоторканності, я супроводжував Мирослава аж до готелю "Москва" (нині "Україна"). Обидва прапори були благополучно доставлено до штаб-квартири Руху".
Як стверджував Степан Григорович, один з них 24 липня 1990 року піднято перед Київрадою. А інший прапор через рік - 24 серпня 1991 року - урочисто внесли до Верховної Ради, щойно депутати проголосували за Акт про незалежність України.
Джерело: Назарчук, Д. Історичні знамена пошито в Івано-Франківську// Голос України.-2007.- 23 серпня.
Мирослав Блащук: Наш прапор до зали ВР вносив Чорновіл// Край.-2014.-27 березня. с.6-7.

середа, 7 серпня 2019 р.

День в історії. Постаті

П. Куліш. Худ. Тарас Шевченко
"Отечество ж собі                                                                  
грунтуймо в ріднім слові:
Воно, одно воно від пагуби втече".
П. Куліш "До Марусі В."

7 серпня 1819 року народився український письменник, редактор, літературний критик, етнограф, видавець, перекладач Пантелеймон Куліш.

                          Цікаві факти з життя П. Куліша:
  •  йому належить перший переклад українською (у співвавторстві з І. Пулюєм та І. Нечуй-Левицьким) Святого Письма;
  •    уклав першу фонетичну абетку для української мови;
  •  в його друкарні побачила світ перша україномовна арифметика;
  •   написав перший український історичний роман "Чорна рада";
  •  самотужки опанував англійську, німецьку, італійську, майже всі слов'янські мови та ще латинську і староєврейську;
  •   у своїй поезії використовував безліч літературних псевдонімів, серед яких найбільш відомі Панько Олелькович, Хуторянин, Панько Казюка;
  • після зняття заборони на друк, видає двотомне монографічне дослідження про Гоголя, фольклорно-етнографічну збірку "Записки о Южной Руси";
  •  його дружиною була Олександра Білозерська, згодом українська письменниця, відома  під псевдонімом Ганна Барвінок. У парі ці неординарні особистості прожили 50 років ;
  •   старшим боярином на весіллі Кулішів був Тарас Шевченко;
  •  Тарас Шевченко написав портрет Пантелеймона Куліша (полотно, олія), а Пантелеймон Куліш - портрет Тараса Шевченка (папір, олівець).

             Попри всю складність і суперечливість як його світоглядних поглядів, так і літературної спадщини, Куліш зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури, збагативши її багатьма зразками красного письменства, у просвіту рідного народу, задля якого він жив і творив.

Джерело: Історичний календар-2002: Науково-популярний альманах. - Київ, 2002. - с.85-87.
Величко, Л. Чим цікавий нині Пантелеймон Куліш?// Урядовий кур'єр. - 2019. - 6 серпня. -с. 8.
У дорозі до Пантелеймона Куліша: Науково-популярне видання. - Київ: "Деміур" - "Рідна школа", 1999.

середа, 31 липня 2019 р.

Злата Прага - місто мрій

Влітку хочеться подорожувати, насолоджуватися новими краєвидами, зустрічами, позитивними емоціями. Саме тому бібліотеки системи об'єдналися у своїх бажаннях з користувачами й вирішили подорожувати віртуально.
25 липня у бібліотеці "Деміївська" відбулась віртуальна екскурсія "Злата Прага - місто мрій".
Своїми враженнями від подорожі до Праги та прекрасними світлинами поділилась з користувачами та гостями бібліотеки наша колега з ЦРБ ім. М.О. Некрасова Ніна Локоть.
























Прага – рідкісне місце, в якому гармонійно поєднуються краса старовинних, дійсно середньовічних вуличок і оригінальна архітектура сучасних будівель. Її, безумовно, можна назвати одним з найкрасивіших міст Європи.


Бібліотеки ЦБС та українсько-чеське культурно-освітнє товариство "Вишеград" у Києві пов'язує давня дружба та особливо плідна співпраця.
Ірина Цісарж, член правління товариства "Вишеград" та завідувач відділу Територіального центру соціального обслуговування Голосіївського району м. Києва запропонувала свою музичну віртуальну подорож до столиці Чехії.















Перед присутніми виступила вокальна студія народного артиста України Володимира Оберенка "Співаємо разом" Територіального центру соціального обслуговування Голосіївського району м. Києва. Солісти : Анатолій Веремієнко, Тетяна Савицька, Тетяна Тоцька і лауреат міжнародних конкурсів Тетяна Костилєва.
























Культура Чехії знана у всьому світі, тому звернення до музичної спадщини композиторів Антоніна Леопольда Дворжака, Берджиха Сметани, Фредеріка Шопена та інших завжди дає надзвичайну насолоду для душі. Народні пісні, звичаї, чеська кухня - це те, що близьке і зрозуміле кожному, якої б національності він не був.

Бібліотекарі, користувачі, творча інтелігенція Києва, поети теж долучилися до виступів та спогадів про чарівну Прагу: поему, присвячену Празі прочитала голова літературної студії "Мрія" Ольга Майборода, яка частину свого часу проживає у Празі; свої ліричні поезії представила поетеса Ольга Бандура; фотохудожник Валерій Навойчик презентував свою книгу фоторобіт; Валерій Войцеховський почитав вірші улюблених поетів.













пʼятниця, 26 липня 2019 р.

День в історії

"Те, що показали нам українці, є справді дивовижним. Колектив, що може  отримати такий величезний успіх, повинен мати велику силу мистецької індивідуальності, або ж черпати силу з могутнього джерела розвинутого національного мистецтва"             "Wiener Morgenzeitung"

26 липня 1919 року Українське Посольство у Відні влаштовує на честь Української Республіканської Капели бенкет за участі понад двохсот осіб, де культурний аташе УНР і поет Олександр Олесь виголошує віршований експромт "українським солов'ям":
                                 "Це знову сон! Ні, ні, кохані,
                                   Ви знов вернули все мені.
                                   І засвітили знов в тумані
                                   Давно погашені огні...
                                                            І Україна із пожежі
                                                            безсмертним феніксом летить!..
                                                            Горять і світять її вежі,
                                                            Круг неї цілий світ шумить..."


Анонс української прем'єри у Відні сповіщає: "Українська Республіканська Капела відряджена Українського Міністерства Мистецтва та Національної Культури в концертне турне Європою та Америкою". Відтак українські гастролі за кордоном чітко позиціонуються як державна ініціатива українського уряду і проект культурного відомства УНР.

Джерело: Світовий тріумф "Щедрика" - 100 років культурної дипломатії України: Збірник архівних документів. - Київ: "АртЕк", 2018.- с.35-36.
                   ЦДАВО України. Ф. 3965. Оп. 2. Спр. 48. Арк. 66

вівторок, 23 липня 2019 р.

На ріках Вавілонських...

19 липня 2019 року у читальній залі бібліотеки відбулася приємна зустріч з цікавою людиною, поетом з ніжною душею та (зовсім неочікувано!) колегою - бібліотекарем Вадимом Гройсманом. Представив присутнім ізраїльського поета прозаїк, поет, публіцист, лауреат літературних премій Сергій Черепанов.
Вадим Гройсман народився в Києві в 1963 році. З 1990 року живе в Ізраїлі. Закінчив Єврейський університет в Єрусалимі. Видав сім поетичних збірок. Вадим Гройсман - переможець конкурсу імені Йосипа Бродського "Критерії свободи" (2014). Вірші Гройсмана були опубліковані в журналах "Дружба народів", "День і ніч", "Білий ворон", "Юність", "Новий журнал" та багато інших.
На заході Вадим презентував нову книгу поезій "Ученик бібліотекаря" та познайомив присутніх зі своїми більш ранніми публікаціями, а також розповів про цікавинки бібліотечних послуг в ізраїльських бібліотеках.
             Під час заходу

понеділок, 22 липня 2019 р.

Збудуймо храм і запалім свічу

"Похвалимо ж і ми по силі нашій малими похвалами велике й дивне створившого - нашого учителя й наставника ... нашої землі Володимира, онука старого Ігоря, сина славного Святослава"
Іларіон "Слово про Закон і Благодать"
988 рік - вихідна дата історії українського християнства - хрещення Київської Русі князем Володимиром.

пʼятниця, 12 липня 2019 р.

День в історії. Постаті

12 липня 1924 року в селі Сингаї Коростенського району на Житомирщині народився поет-пісняр, гуморист, член Національної Спілки письменників України  Василь Юхимович. 
Василь Юхимович

Пісні, що вже стали майже народними: "Журавка", "А льон цвіте", "Там, де ми ходили", "Їхав я по гравію", - ці поетичні твори В. Юхимовича  звучали у виконанні популярних артистів і творчих колективів, серед яких Д. Петриненко, А. Паламаренко, квартет "Явір", В. Буймістер, В. Степова.

У доробку заслуженого працівника культури України, лауреата премії імені Остапа Вишні близько 200 пісень, написаних у співдружності з композиторами: П. Майбородою, І. Шамо, О. Білашем, Я. Цегляром, І. Сльотою, С.Козаком, більшість з яких становлять золотий фонд українського радіо і телебачення.
Василь Лукич двадцять вісім років працював заввідділом літератури і мистецтва та заступником головного редактора у популярному щотижневику "Україна". Спілкування з людьми на журналістських шляхах вилилось у два десятки книг, серед яких "Матері", "Подорожній", "Імена - це дивина", збірки весільних пісень "На Поділлі весілля", колядки "Щедрий вечір, добрий вечір" та цілого ряду дитячих творів.[1]
[1] Рудаков, М. Автографи майстрів. - Київ: МДФ "Українська хата", 2005. - с.115-116.
Помер Василь Юхимович у 2002 році.
Членом Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України Віктором Васильчуком засновано Літературну премію імені Василя Юхимовича. Ця українська літературна премія - творча відзнака за вагомий внесок у розвиток української літератури, поезії, прози та літературної критики. Першим головою Оргкомітету Премії Юхимовича був Микола Сингаївський.
    Пісня "А льон цвіте" (слова В.Юхимовича, музика І.Сльоти) звучить  у виконанні заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України "Дарничанка". Художній керівник - заслужений працівник культури України, професор Петро Андрійчук.

середа, 10 липня 2019 р.

Присвята Олександру Гріну: сторінки кримської культури

Ведуча заходу  Зоя Логвиненко
            8 липня у бібліотеці «Деміївська» відбувся вечір, присвячений пам’яті письменника Олександра Гріна. Бібліотекам ЦБС Голосіївського району міста Києва ця тема близька і ми неодноразово зверталися до неї. 15 років у бібліотеці № 15 для дітей існує літературно-мистецький салон «ГРІНІВСЬКА ВІТАЛЬНЯ» – це і музейна експозиція про життя і творчість Олександра Гріна та долю його дружини Ніни, це і творчі зустрічі з митцями різних жанрів, презентації книг та художніх виставок. Цей мистецький простір відомий не тільки в Києві і Україні, а й у багатьох країнах світу.
Головними гостями заходу стали Олександр Верхман та Ігор Жук – люди, які зберігають пам’ять, упорядковують архів дружини письменника Ніни Грін.
Олександр Верхман вчений, педагог, винахідник та громадський діяч, цікава особистість з незвичайною долею. 
Ігор Жук  український бард, поет-пісняр, театральний та кінодраматург, кандидат фізико-математичних наук, спеціаліст із комп'ютерної графіки, художник та громадський діяч.
Їх розповіді завжди цікаві будь-якій аудиторії, адже це документи нашої історії.

 Згадав про кримські зустрічі кримчанин за походженням Сергій Скорий — український археолог, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Інституту археології НАН України. Сергій Анатолійович також відомий поет та прозаїк, автор кількох поетичних збірок, багато творів якого присвячені саме Криму. 
Поети «Грінівської вітальні» випустили кілька збірок поезій киян, присвячених О.Гріну, морській романтиці, коханню та відданості. На вечорі прозвучали вірші Олега Рубанського, Ольги Кондратенко, Ольги Майбороди та ін. Особливо приємно було почути виступи молодих акторів театру бардівської пісні на Подолі. Цей колектив відомий в Україні, учасник багатьох фестивалів авторської пісні. Керівник ансамблю Олена Лисенко відомий музикант, педагог, яка зуміла об’єднати та надихнути молодь різного віку на творчість. Її вихованці представили на цьому вечорі кілька своїх поетичних та музичних творів. Сергій Черепанов – письменник, вчений, громадський діяч, член редколегії журналу «Радуга» поділився спогадами про кримські літературні зустрічі.
Олег Посильський – засновник київського шкільного музею Паустовського розповів про зв’язки музею та «Грінівської вітальні», про допомогу Костянтина Паустовського дружині Олександра Гріна у створенні старокримського музею. Музичний супровід вечора забезпечив Олександр Тарасов – педагог, психолог, автор та виконавець циклу пісень про Олександра Гріна, керівник ГО «За покликом серця».
Бібліотеки завжди були територією спілкування та творчості, де кожен користувач може знайти для себе цікаве і корисне.

пʼятниця, 21 червня 2019 р.

"У полоні гітари"

   21 червня 2019 року в читальній залі бібліотеки відбувся концерт інструментальної музики.   Класичні твори Й.С. Баха, Н.Косте, В.Уолтона   пролунали у виконанні студентів Київського інституту музики імені Р. Глієра -  Марії Шевченко та Олени Вовчок.  
Марія Шевченко
Олена Вовчок

пʼятниця, 14 червня 2019 р.

Двадцять років по тому...

   Через двадцять років до бібліотеки завітала колишня наша читачка, випускниця ліцею "Голосіївський" № 241, а нині начальник фінансового відділу і  мати двох дітей Тетяна Краснецька. 
 Навчаючись у Голосіївському ліцею і будучи однією    з найактивніших читачів нашої бібліотеки,   Тетяна працювала над роботою з історії нашого району : "Байкове кладовище"  (Київської Малої Академії Наук)Ця робота  зайняла на міському конкурсі призове місце.   Колектив бібліотеки активно допомагав дівчині у дослідницькому пошуку.  З вдячністю Тетяна подарувала бібліотеці екземпляр своєї роботи, який працівники протягом двадцяти років зберігають у папці "Історія Голосіївського району". Незважаючи на довгий проміжок часу, коли Тетяна не жила в нашому районі, вона впізнала бібліотекарів, які їй допомагали і   була приємно  вражена, що працівники стільки років зберігають її роботу. А колективу  приємно, що  сьогодні Тетяна та її сім'я знову є читачами нашої бібліотеки.

четвер, 13 червня 2019 р.

Подяка за подаровані книги

Колектив та читачі бібліотеки "Деміївська" щиро вдячні нашій колезі - завідувачці бібліотеки імені Михайла Коцюбинського -  Наталії Борисівні Дмитренко за подаровані  книги з власної бібліотеки.

понеділок, 10 червня 2019 р.

Сприйняття тонких світів

Від Богів до людей, від Світів до атомів, від Зірок до швидкоплинного світла, від Сонця до життєвого тепла найменшої органічної істоти - світ Форми і Буття є неосяжним ланцюгом, ланки якого усі пов'язані між собою. Закон Аналогії є першим ключом до проблеми світу, і ці ланки повинні бути вивчені по порядку і в їх окультному взаємовідношенні. (О.П.Блаватська «Таємна Доктрина»)
7 червня 2019 року у читальній залі бібліотеки відбулася лекція керівника Київського теософського відділення ТТвУ Володимира Павлова "Сприйняття тонких світів".

пʼятниця, 7 червня 2019 р.

"Головний закон усіх змін у житті - творчість"

   Ці слова  Миколи Бердяєва, винесені у заголовок, - суть концепції формування творчої особистості. Підтримати і розвинути у дитині талант - головне завдання батьків і педагогів. Чи людей, покликаних займатися цією діяльністю професійно та за покликом душі.  Колектив бібліотеки "Деміївська" Голосіївської ЦБС міста Києва хоче представити широкому загалу цікаву інформацію про людей, які  спільними зусиллями роблять свою справу порядно, професійно, патріотично (ППП - за версією М. Рудакова).
Микола Рудаков - український журналіст та діяч культури, краєзнавець, Почесний працівник туризму України, член Національної спілки журналістів України, голова Міжнародного доброчинного фонду "Українська хата", засновник і художній керівник Всеукраїнських фестивалів мистецтв "Майбутнє України - діти" та "Горнусь до тебе, рідний краю!", Міжнародного фестивалю-марафону "Будьмо, люди!" (Україна-Словаччина) - 1994, Міжнародного фестивалю культури "Гребінчині вечорниці" (2017), активний автор сайту "Українські пісні"http://www.pisni.org.ua/
Петро Андрійчук - український диригент, композитор, професор, заслужений працівник культури України, художній керівник, головний диригент народного ансамблю пісні й танцю України "Дарничанка". Ансамбль репрезентував Україну в дванадцяти європейських країнах. Вся творчість Петра Олександровича пронизана національним духом, про що неодноразово писали провідні українські газети: "Там, де співає  "Дарничанка" під орудою Петра Андрійчука, - всі стають українцями". 

Лариса Недін - заслужена артистка України, актриса театру, кіно та естради, дитяча письменниця, співачка, композитор, ведуча авторської радіопрограми "Вечірній клуб актриси Лариси" на Українському радіо. Була ведучою відомих і улюблених українцями  передач "Від суботи до суботи", "А ми до вас в ранковий час". Лауреат літературних премій імені: С. Гулака-Артемовського, А.Малишка, М. Старицького. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії "Тріумф". Викладач Національного університету театру, кіно, і телебачення імені Карпенка-Карого. Знімалася у кінофільмах "Кайдашева сім'я" (1996) та декілька історій про кохання" (1994).

Василь Довжик - поет, прозаїк, перекладач, автор шістнадцяти книжок для дітей та юнацтва, заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки письменників України, лауреат літературної премії імені Лесі Українки. Артист театру і кіно (знявся в тридцяти кіно й телефільмах), літературний редактор та ведучий популярних програм на українському радіо.

Світлана Коваленко - українська співачка (сопрано), економіст, педагог, громадська співачка, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Захоплюється творчістю українських композиторів та поетів. Має програми на слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри. Протягом творчої діяльності створила програми «Сторінками української опери», українських пісень та романсів, «Мелодії Шопена», старовинних російських романсів, духовної музики та багато інших.

Ігор Якубовський  український композитор, музикант і виконавець, який працює в жанрі авторська пісня та співана поезія. Митець талановито поєднує фольклорні традиції з сучасністю. Виступає з вокально-інструментальним дуетом «Простір музики» з композитором і виконавцем Сергієм Морозом. Лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів і фестивалів. Постійний член журі Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Майбутнє України — діти!», Міжнародного фестивалю культури «Гребінчині вечорниці». Лауреат Міжнародної премії за доброчинність в Україні Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» (2012).
Віктор Рубан - член Національної Спілки театральних діячів та Національної всеукраїнської музичної Спілки. Організатор та сценарист творчих вечорів українських кінорежисерів. Співорганізатор та член журі кількох фестивалів: «Хорова асамблея», «Нові імена України», «Київ Мюзик-фест», Дні «Українського Дома» в Німеччині (Ерфурт). Відповідальний секретар журі Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Майбутнє України – діти» та Міжнародного фестивалю культури «Гребінчині вечорниці». Працював завідуючим сектором мистецьких заходів в Національному Експоцентрі України. Проводив ряд мистецьких проектів в м.Києві,в тому числі: Міжнародний фестиваль «Чайка», Новорічно-Різдвяні свята, Масляна, Івана Купала та інші.