І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
А. Малишко "Пісня про рушник"
Рушник супроводжує людину протягом усього її життя. Він є і оберегом, і молитвою, і засобом спілкування з предками.
Ними благословляли на щасливу долю новонароджену дитину на хрестинах. Рушниками пов'язували перед весіллям сватів молодого. На весіллі перев'язували руки молодим, які ставали на рушничок щастя. Коли помирала людина, на довгих шматках тканини опускали труну в землю. Рушником обв'язували хрест як символ пам'яті про людину. Дорогих людей українці зустрічали хлібом-сіллю на рушникові. Його брали з собою в далеку дорогу, коли йшли з рідної хати.
На абонементі представлена виставка українських рушників та серветок західних областей України з приватної колекції Стефанії Кордівської.