Пекельні цифри та слова У серце б'ють, неначе молот. Немов прокляття, ожива Рік тридцять третій... Голод... Голод... В.Крищенко
Пам'ять про жахливі події Голодомору 1932-1933 років й досі жива для цілого українського народу. На якомусь генетичному рівні ми, ті, що народилися уже в мирні часи, в новому столітті, відчуваємо біль та тривогу, печаль наших предків, розділяємо їхню долю. І це ще раз доводить, що національність, духовна спорідненість українців позачасова, вона немає просторових обмежень.
23 листопада в Україні згадували жертв Голодомору, який забрав мільйони невинних життів.
29 листопада 2013 року до бібліотеки на захід завітали учні 5-Б класу ліцею №241 "Голосіївський" ( класний керівник - вчитель англійської мови Литвинова Тетяна Вікторівна).
Учні уважно слухали розповідь завідуючої бібліотекою Козлової Галини Анатоліївни, в якій вона зробила наголос на тому, що голод це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Діти з цікавістю знайомились з книжковою виставкою "Пам'ять душі", ділилися спогадами про Голодомор , які розповідали їм дідусі та бабусі, батьки. Майже дві години тривав захід.
Немає коментарів:
Дописати коментар