Там людська кров, пролита без пощади...

                                                  Людство, на хвилину зупинися.

                                                  У минуле спомин простели.

                                                  Над святою пам'яттю схилися

                                                  Тих, що безневинно полягли

                                                                              К.Дяченко "Бабин Яр"

          08 жовтня 2014 року у бібліотеці "Деміївська" відбувся вечір-реквієм, присвячений 73-річниці трагедії Бабиного Яру. Захід підготовлений спільно з колективом Державного архіву Київської області для учнів 9-го та 11-го класів спеціалізованої школи I-III ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 імені Казимира Гапоненка.

         Бабин Яр - історична місцевість, розташована в північно -західній частині Києва, між районами Лук'янівка і Сирець, недалеко від станції метро Дорогожичі, сумнозвісна далеко за межами не лише Києва , а й усієї України. Саме тут з вересня 1941 року по вересень 1943 року відбувалося масові розстріли єврейського населення, циган, радянських військовополонених, партизанів та підпільників. До сьогодні історики не прийшли до єдиної думки з приводу точної кількості загиблих у Бабиному Яру . У різних джерелах вказуються різні відомості - від 100 до 300 тисяч людей , серед яких близько 150 тисяч - єврейської національності.

Вступне слово заступника директора ДАКО Галини Василівни  Бойко

  Захід відкрився переглядом документального фільму "Бабин Яр" з фондів Центрального Державного кінофотофоноархіву ім.Г.Пшеничного.

   Документальну виставку "Трагедія Бабиного Яру в архівних документах.1941-1943." презентувала начальник відділу використання інформації документів, кандидат історичних наук Бєлая Ольга Миколаївна.

     

                                                                   

    У Державному архіві Київської області зберігаються показання свідків (колишніх в`язнів Сирецького табору, завгоспа Кирилівської лікарні) у Народному комісаріаті державної безпеки УРСР ( НКДБ УРСР ) про масові розстріли у Бабиному яру та спроби німецьких окупантів приховати свої злочини, списки розстріляних у Бабиному яру жителів міста Києва (по декільком районам). Це далеко неповний перелік загиблих у Бабиному Яру - близько 2,5 тисяч - крапля в морі, порівняно з сотнями тисяч загиблих. Ці списки складалися відразу після звільнення Києва від окупантів наприкінці 1943 року представниками райкомів і райвиконкомів міста за свідченнями кербудів та вцілілих сусідів. У список жителів , розстріляних у Бабиному Яру по Подільському (на 1943 року - Петровському) району Києва внесено інформацію про 2104 загиблих, у тому числі 2060 розстріляних 29 вересня 1941. Більшість у списку - жінки і діти (137 дітей - у віці до 3- х років). Серед розстріляних 29 вересня 1941 жителів Подолу, крім євреїв, 13 українців, 8 росіян, татарин, мадяр, білорус, литовець і полька . Номер 58 у списку - поляк Вольський Станіслав, розстріляний разом з родиною 1 жовтня 1941 за спробу врятувати дружину - єврейку і свою маленьку доньку (проживав по вулиці Оболонській , 43 , кв.2) . Номер 1374 списку - черниця - українка (ім'я в документі не вказано ) з вулиці Воздвиженської, 25, кв.12 - розстріляна 24 жовтня 1943, незадовго до звільнення Києва...

   У читальному залі бібліотеки розгорнута книжкова виставка "Тіні Бабиного Яру". Привертає до себе увагу книга "Бабин Яр у серці: Поезія", за редакцією І.М.Левітаса. Представлені у збірці поезії пронизані глибокою скорботою і відтворюють трагічну долю євреїв у роки війни.

      По закінченні заходу Бєлая О.М. прочитала баладу Л.Озерова "Бабин Яр".

                                       Я пришел к тебе, Бабий Яр.

                                       Если возраст у горя есть, -

                                       Значит, я немыслимо стар,

                                       На столетья считать - не счесть.