Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

вівторок, 8 січня 2019 р.

Лобановський серед нас


6 січня 2019 року виповнилося 80 років видатному Лобановському! Так, я не помиляюся, дійсно виповнилося, бо ж Він і зараз серед нас! Вже багато років як Валерій Васильович Лобановський відійшов у вічність, але він безсмертний доти, допоки ми пам’ятаємо його. Українцям та світовій спільноті футбольній - і не тільки - є про що пам’ятати.
Мені теж є, що згадати та переосмислити. Доля наблизила мене і мою
Валерій Васильович Лобановський
           Малюнок Святослава Лях-Породько, 11 років
сім
ю до Лобановського десять років тому. Це сталося тоді, коли ми переїхали до Києва і стали мешкати у мікрорайоні Деміївка. Не знаючи деталей біографії Лобановського ми помічали дивні, на нашу тодішню думку, збіги та явища. Ось наприклад такий випадок. Прогулюючись тоді ще проспектом Червонозоряним ми натрапили на школу яка носила імя Валерія Лобановського, а також містила його ж музей. Ми зясували, що він там навчався. Потім на якийсь час з моєї уваги постать Лобановського відійшла у контексті Деміївки, але не у часі професійної діяльності. Працюючи в Національному університеті фізичного виховання та спорту України мені неодноразово випадала нагода повернутися до особистості Лобановського. Бо читаю лекції та проводжу семінари з історії українського спорту. Його постать в історії спорту України є величавою! Також мені пощастило познайомитись і спілкуватись з нащадками Лобановського. В університеті навчається його онук. Памятаю я вів семінари у групі, де він був студентом. Культурний, вихований хлопчина, який жодним виглядом чи дією не виказував свою причетність до відомого діда. Хоча міг цим користуватися, але цього не робив.
Чергова подія знову повернула нашу увагу до постаті Лобановського. Це було так. З дружиною ми вирішили частину книг (наукових, спортивних тощо) з власної колекції передати до бібліотеки. Наш вибір звісно зупинився на бібліотеці Деміївська. Прийшовши до бібліотеки нас тепло зустріли працівники, а пані Галина Козлова подякувала за нові надходження до фондів бібліотеки. Ми спілкувалися, обмінювалися враженнями, планами, а також пані Галина дізнавшись, що ми працюємо в НУФВСУ, запитала - чи можу я написати статтю про Валерія Лобановського. Бо у 2019 році йому виповнюється 80 років від дня народження. До цього вона додала, що Валерій Васильович проживав поряд з бібліотекою. Трошки далі по проспекту поблизу готелю "Мир". Це нас вразило. І я почав розуміти чому на Деміївці так багато вшанувань Лобановському. Він тут жив, навчався тут є частинка його.
Готуючись до написання статті я вирішив детально проаналізувати як вшанований Лобановський не тільки на Деміївці чи в Києві, а й у всій Україні. Відверто скажу на мене знайдена інформація справила позитивне враження. Я дізнався багато цікавого. Думаю і Вам також буде цікаво.
Отже в Києві є школа імені Лобановського, в якій розміщується музей Лобановського, де зберігаються його особисті речі. Поряд зі стадіоном «Динамо», який названо на честь Лобановського, встановлено памятник Валерію Васильовичу (поки це один в Україні). Також є ще один стадіон, який носить імя Лобановського і він знаходиться у Переяслав-Хмельницькому.
Найбільше вшанувань Валерію Васильовичу приділено у назвах вулиць по всій Україні. Вулиці Лобановського існують у Києві (проспект), Чайки (Київська область), Вінниця, Мостиськ, Запоріжжя, Дніпро, Ізмаїл, Верхівцеве (Дніпропетровська область), Новоукраїнка (Кіровоградська область).
Також є ДЮФШ імені Лобановського, футбольний турнір, трамвай, кіно про Лобановського та багато іншого. Тобто Лобановський серед нас назавжди!!! 
                                           Бо ми його памятаємо!!!
                                              Олексій Лях-Породько,
кандидат наук з фізичного виховання та спорту,
доцент кафедри історії та теорії олімпійського спорту
 Національного університету фізичного виховання та спорту України

Немає коментарів:

Дописати коментар