Топографія пам'яті

Велику історію легше збагнути, якщо розглядати її знизу, із перспективи окремих досвідів, подій, а також трагедій. Саме тому спогади - такі важливі для досліджень минулого. Спогади жертв такі ж важливі, як і спогади катів, не менш важливими є спогади катів, не менш важливими є спогади глядачів, байдуже, спостерігали вони за подіями активно чи пасивно. Адже всі ці свідки передають індивідуальні погляди на конкретні події, на ці погляди накладають відбиток відповідні національні наративи, у яких вони існують.

Про свою роль жертви люди зі зрозумілих причин говорять з більшою охотою, ніж про скоєні злочини.

Багато чого було в родині автора такого, що ще тоді, коли всі його рідні були живі, сприймав негативно. Воно мучило. Воно було злом. А він довгі роки не хотів знати про це нічого докладного, вирішивши не ставити запитань, так і залишити все в пітьмі. Сьогодні він дорікає собі за цю прогалину.

"Не можна заплющувати очі і затуляти вуха, коли опиняєшся віч-на-віч зі спогадами про той час. Надто, коли йдеться про спогади злочинців, які до того ж є близькими людьми..."

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Мартін Поллак - австрійський письменник, журналіст і перекладач. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи. Від 1987 року працював у часописі Der Spiegel, із кінця дев'яностих - вільний літератор. 

Поллак, М. Топографія пам'яті / Мартін Поллак. - Львів : Човен, 2018. - 216 с.

Світлиця Слова

Микола Рудаков і Олександр Хмельовський

"Слова, напоєні любов'ю,

Душі піднесену красу,

Неначе зірку вечорову,

Як дар небес Тобі несу"

Цього недільного дня 25 січня 2026 року в Клубі цікавих зустрічей Миколи Рудакова гостював цікавий письменник з міста Обухів на Київщині Олександр Хмельовський. Харизматична особистість. Член НСПУ, лауреат премії імені Андрія Малишка. Автор десятку книг поезії та прози, сотні текстів пісень, які виконують популярні майстри української естради Ліна Прохорова і Анатолій Демчук та інші. (Текст Миколи Рудакова)

Дякуємо за подарунок!

 Колектив бібліотеки "Деміївська" щиро вдячний нашим читачам Діані та Олександру  Ярусевичам  за подаровані книги!

Майстерклас з виготовлення українського оберегу

 В українській культурі кінь - символ сонця і водночас потустороннього світу; циклічного розвитку світу; нестримних пристрастей та інстинктів; чоловічого начала; інтуїтивного пізнання.

В окремих язичницьких обрядах слов'ян кінь пов'язувався також із водою. Митрополит Іларіон вказував, що "з давнього часу кінь, особливо вороний чи баский, став символом швидкості..." На всесвітньо відомих Мамаях кінь символізував волю. Безмежно любили коней запорозькі козаки, називаючи їх не інакше як "нерозлучними товаришами", "вірними братами".

                    Козак власне і був козаком, коли мав коня. У

фольклорі козак звертається до коня, як до побратима, просить "розбити тугу по темному лугу", винести з "тяжкої неволі". За словами Д. І. Яворницького, козак просить коня "розділити його радість у перемозі над ворогом, заповідає йому, вмираючи, передати з дикого степу вісточку дорогим товаришам і близьким родичам у славній Січі і далекій Україні..."

Усна народна творчість, література змальовують коня "вороненьким", "баским", "вітроногим". Вирізблені з дерева кінські голови (коньки), підкови були надійним оберегом від злих духів.

24 січня 2026 року спільно з громадською організацією "Спілка жінок Києва" ( голова - Лідія Москаленко)  відбувся майстерклас з виготовлення коней. Майстриня Алла Поплавська навчала  присутніх навичкам виготовлення символа прийдешнього року.

Джерело :  Словник символів культури України / за заг. редакцією В.П.Коцура. - Київ : Міленіум, 2002. - с. 114-115.

"Я із країв..."

 

У неділю, 18 січня 2026-го, гостем КЛУБу ЦІКАВИХ ЗУСТРІЧЕЙ Миколи РУДАКОВА був головний диригент Київської опери, автор трьох книг поезії Василь ВАСИЛЕНКО - народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Василь Якович дуже цікаво розповів про свою важку та наполегливу працю до сходження на музичний Олімп.

Дуже багато і послідовно вчився: Медвинська музична школа і Таращанський технікум на рідній Київщині, Канівське культосвітнє училище і Київський інститут культури. А вдосконалив освіту і навики у Львівській консерваторії (клас Юрія Луціва).

Очолював Одеський і Донецький оперний театри, диригував Національним президентським оркестром, а від 2021 року - головний диригент Київської опери.

Друге захоплення митця - поезія. Вже видав три поетичних книги, в яких захоплення рідним краєм, його історією, людьми на Землі, враженнями від перебування за кордоном. Найновішу з них "На берегах Хороброї" і презентував цього вечора.

Майстер музики і слова сам гарно читав свої вірші. Подарував свої книги учасникам зустрічі (серед яких і Народний артист України, Шевченківський лауреат Олесь Харченко - один з легендарного квартету ЯВІР) та бібліотеці "Деміївська" м.Києва.

Сподобалось всім і гостю теж - пообіцяв презентувати свою нову майбутню книгу у нас... (Текст Миколи Рудакова)

"Добру завжди, мій друже, помагай!

Не залишай його на полі бою.

І від хреста свого не утікай,

Щоби не впасти під його вагою" (В. Василенко).

З вдячністю захисникам -

Пишаємося тобою!

Знайомтесь : ця чарівна 25-річна дівчина -  Вікторія Дорофєєва. Перекладачка з іспанської та англійської мов. Працювала вчителькою і навіть мала свою школу. Але справжнє її покликання - це усний та письмовий переклад.

За час своєї діяльності встигла  :

- побувати на фронті як волонтерка-перекладачка  разом із Пташкою;

- перекласти 8 книг, які вже вийшли друком;

- перекласти і завірити сотні документів;

- виступити на іспанському радіо та телебаченні;

- заснувати видавництво  @espania.publishing;

- перекласти та написати субтитри для Олімпійських ігор;

- співпрацювати з посольством Іспанії.

У 2025 році у видавництві КСД вийшли друком три книги у перекладі з англійської Вікторії Дорофєєвої. Пропонуємо їх Вашій увазі. Презентовані книги Вікторія подарувала нашій бібліотеці.Дякуємо за дар та чудовий переклад!

Магія дива

 Наперекір усьому, без світла і тепла, - зустріч

у неділю. 11 січня 2026-го, в КЛУБі ЦІКАВИХ ЗУСТРІЧЕЙ Миколи РУДАКОВА відбулася.

Цього разу гостем КЛУБу був ветеран праці (чверть століття пропрацював "технарем" лише на заводі в Голосіївському районі Києва) і залюблений в мистецтво чоловік - заслужений артист естрадного мистецтва України Володимир ЛІЩИНЮК, член Творчої спілки АДЕМУ та Міжнародного фонду імені Павла ГЛАЗОВОГО.

З задоволенням прослухали присутні його розповідь і шедеври українського гумору, зокрема Павла Глазового, та переглянули його майстерність в оригінальному жанрі. А дехто брав і безпосередню участь у творенні магії дива... (Текст Миколи Рудакова)