Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

четвер, 17 липня 2025 р.

Дякуємо!

 Колектив бібліотеки "Деміївська" щиро дякує читачці Лідії Михайлівні Михайловій за подаровані книги : Софі Оксанен "В одну річку двічі", Улас Самчук "На краю часу", Анатолій Дімаров "Містечкові історії".

середа, 16 липня 2025 р.

Любов до України єднає нас

 16 липня 2025 року виповнюється 35 років від дня ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.

Із 385 депутатів, присутніх того дня на засіданні, "за" проголосували 355, "проти" - 4, не взяли участі в голосуванні - 26.

Декларація складалася зі вступу (преамбули) та десяти розділів. У ній було методологічно визначено природу і суть нового обличчя та характеру держави, загальні контури концепції українського державотворення. У Декларації зазначено, що генеративним механізмом у суспільстві виступає Верховна Рада, яка, виражаючи волю народних мас, прагнучи створити демократичне суспільство, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу, визначаючи необхідність побудови правової держави, проголосила державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в межах її  території та незалежність і рівність не тільки в розв'язанні внутрішніх питань, а й у зовнішніх зносинах.
   Джерело : Захарченко, П. Історія держави і права України : підручник/ Петро Захарченко. - Київ : Атіка, 2004. - с. 331.

понеділок, 14 липня 2025 р.

Життєві описи історій

"Тримати в руках цю книгу - означає відкрити двері до мого світу : неідеального, часто абсурдного, іноді трагікомічного, але завжди живого"    Василіса Миронова 

Книга "Цікаво, а хто пише сценарій долі?" української письменниці Василіси Миронової - це мозаїка емоцій, спогадів, побутових сцен і філософських роздумів, в яких кожна сторінка дихає любов'ю до життя, людей і України. Це літературний щоденник, в якому щирість і гумор переплітаються з болем війни, викликами повсякденності та силою людського духу. Авторка не боїться ставити риторичні запитання й давати парадоксальні відповіді, щиро спілкуючись із читачем, як із близьким другом.

Щойно друком вийшла четверта книга Валентини Єрмолаєвої (літературний псевдонім Василіса Миронова) - нашої багаторічної читачки. Першими отримувачами книги став колектив бібліотеки.

Щиро дякуємо, шановна Валентино Василівно, за подаровану книгу і бажаємо Вам творчого натхнення, творчих задумів, мирного неба і здійснення бажань!

Миронова Василіса. Цікаво, а хто пише сценарій долі?/ Василіса Миронова. - Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2025. - 108 с.

четвер, 10 липня 2025 р.

Неймовірна книга про кар’єру, сімейні цінності і кохання

Для мого життя успішної жінки потрібно було знаходити вільний час і приділяти його тим, кого я люблю

Молода й амбітна перекладачка Яель живе лише роботою, кожен її крок виважений, кожна хвилина порахована. Вимогливий шеф її дуже цінує, клієнти обожнюють, а колеги побоюються — адже часу на відпочинок вона не дає ні собі, ні іншим. Рідні та друзі давно вже забули, коли її бачили без смартфона у руках, а з домашніх посиденьок Яель за першої ж нагоди втікає зі словами «на мене чекають». Де й поділася та зухвала й вільна дівчина, яка вміла цінувати смак життя? Чому вона не шукає щось більше, ніж інтрижку на одну ніч? Мабуть, вона просто забула, як це — коли на тебе чекає не лише робота... 

Ця книга про стосунки з близькими, з сімʼєю, з чоловіками, з колегами; про почуття втрати, про процес проживання і переосмислення фрустрації, про трудоголізм, який затягує поступово і непомітно і доводить до вигорання, депресії, тривожних станів і розладів; доводить до втрати частини себе, до втрати радості від життя, від стосунків. Про неусвідомлене заміщення роботою потреби в стосунках, емоційній близькості, любові і прийняття себе, про падіння і злети, про процес особистісного росту, через спустошеність, біль, розбиті очікування, поразки.
Мартен-Люган, Аньєс. Вибачте, на мене чекають : роман/ Аньєс Мартен-Люган; пер. з фр. І. Славінської. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. - 392 с.

вівторок, 8 липня 2025 р.

Майстер-клас по виготовленню ляльок-мотанок

 8 липня 2025 року в приміщенні бібліотеки відбувся майстер-клас по виготовленню ляльок-мотанок для жінок - членів ГО "Спілка жінок міста Києва" (керівник - Москаленко Лідія Василівна). Лялькотерапевт, майстер сакрального рукоділля Арт-майстерні "Народні Ляльки та Обереги" Алла Поплавська  навчила присутніх робити ангелочків.



понеділок, 7 липня 2025 р.

День в історії. Постаті

Володимир Науменко

              7 липня 1852 року народився Володимир
Павлович Науменко - видатний український громадський та політичний діяч, науковець, педагог, видавець, член київської "Старої громади", у 1893-1906 роках - головний редактор, а з 1902 - видавець журналу "Кіевская старина", ініціатор заснування Українського Наукового Товариства в Києві, останній власник землі на Чернечій горі (із 1902 року). В.Науменко  зібрав архів рукописів українських письменників, прижиттєві видання творів Тараса Шевченка, зберіг "Щоденник" канівського педагога Василя Гнилосирова та перші Книги вражень "Тарасової світлиці". Був замовником художнику Іллі Рєпіну портрета Тараса Шевченка для "Тарасової світлиці", постійно поповнював її  новими експонатами.

Очолював Українську Центральну Раду з часу її утворення і до прибуття в Київ Михайла Грушевського. В Українській державі з 14 листопада по 14 грудня 1918 року - міністр освіти та мистецтв, займався створенням Української Академії наук, розробляв програму українізації шкільної та вищої освіти.

Арештований більшовиками в Києві у свій день народження - 7 липня, розстріляний наступного дня - 8 липня 1919 року за "контрреволюційну діяльність".

"Розстріл Науменка був, безперечно, найбільш кричущим злочином київської надзвичайки. Це був один з небагатьох людей, які користувалися абсолютно винятковою репутацією й були відомі всьому Києву, одне з небагатьох імен, яке вимовлялося не інакше, як з великою повагою. Якби йому дали померти своєю смертю, за його труною йшов би стотисячний натовп... І таку людину схопили та поспішили розстріляти через 24 години — щоб ніхто не встиг за нього заступитися" - київський юрист Олексій  Гольденвейзер.

Реабілітований 13 грудня 1991 року.