Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

понеділок, 29 листопада 2021 р.

Прояви домашнього насильства

 Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.

пʼятниця, 26 листопада 2021 р.

"Це було затемнення українського сонця..."

Трагедія голодомору 1932-1933 років у фольклорі України

      "Встань, Тарасе, з домовини,      Глянь на горе України -              Пухнуть люди, мруть-конають, Через сози погибають"

Період із кінця 20-х - початку 30-х років ХХ ст. - один із найтрагічніших в історії українського народу. Фольклор про 1932-1933 роки - це насамперед відображена в народній пам'яті правда про голодомор, правда, яка потрібна українській державі, кожній людині ; вивчення тих явищ, які вплинули на мораль суспільства, на генофонд нації. Поетичний і прозовий фольклор несе в собі величезний матеріал для вивчення людської душі, психології людини в нелюдських умовах її існування.

Пропонуємо читачам ознайомитися з віршованими строфами, в яких відображаються картини голоду. Особливо трагічним постає дитяче голодування. Трагічне становище ні в чому не винних дітей болить батькам якнайбільше.

"Батько в созі, мати в созі, Діти пухнуть по дорозі -                                                                    Нема хліба, нема сала, Контрибуція забрала"

   Народнопоетичні зразки різних жанрів називають макорженики (маторженики), приготовлені із, здавалось би, найнеймовірніших компонентів, зовсім не придатних для споживання, але за обставин голоду які стають стравою : "Мишей мелють і товчуть - макорженики печуть".            Народна пам'ять засвідчила у віршованих рядках факти канібалізму. Причому вона зафіксувала і те, що влада жорстоко карала за канібалізм, хоча саме вона була причиною цього моторошного явища :

"Не шукайте домовину - Батько з'їв свою дитину.                                                                        З бичем ходить бригадир - Заганяє на Сибір"

    Аналіз ситуації, яка склалася в роки голодомору, підводить авторів фольклорних зразків до висновків, котрі в народній поезії виражаються за домомогою протиставлення :

"Ой за князів Кочубеїв хліба вистачало,                                                                                          А як прийшли безштаники, то його не стало"

   Народнопоетичне  сатиричне слово дошкуляє провідникам більшовицьких ідей. Є також зразки, в яких комуністи в цілому звинувачуються в тому, що сталося з Україною :

"Ой Постишев, вражий сину, всохли б тобі руки,                                                                      Як ти віддав Україну на голодні муки"

"Комуністи на Вкраїну несуть чорну хмару -                                                                              Безневинним хліборобам Голод - люту кару"

Як до захисника народного звернені поетичні рядки до Нестора Махна, який устами своїх пропагандистів проголошував, що всяка влада не дає нічого доброго селянам, а лише грабує: 

"Встав би батько Махно - не дав комунистим                                                                                Хліб мужицький відбирати і в комуні їсти"

   Отже, як бачимо, народна поезія про початок 30-х років засвідчує силу творчого духу українців, які за умов національного пригнічення знаходили оптимістично-сподівальні мотиви, поетичним словом оповідаючи про сучасний їм світ, викриваючи його, висміюючи навіть верховних вождів і їхню політику.

Джерело: Конончук, Т. Затемнення українського сонця, або Трагедія голодомору 1932-1933 років у фольклорі України: Монографія/ Тетяна Конончук. - Київ : Твім інтер, 1998. - 216 с.

четвер, 25 листопада 2021 р.

Література як захист права на життя

 
У листопадові дні щорічного вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні активніше пригадуємо пережите українським народом, описане в книгах, надруковане з архівів, переглядаємо документальні та художні фільми. Хоча пам’ятаємо про це завжди. Особливо в тих сім’ях, кого зачепили ті моторошні роки, хто отримав болючі травми від втрат рідних у час трагедії, а через роки – від почутих трагічних розповідей… Тексти про Голодомор продовжують з’являтися, оскільки це непроминальна тема в нашій історії, в нашій культурі. Одним із таких сучасних знакових текстів є  народна епопея «Безкровна війна» відомого українського письменника Олеся Волі (справжнє прізвище – Олександр Міщенко). (Воля О. Безкровна війна: у 2 т. Житомир, 2019. Т.1. 1072 с.; Т. 2. 928 с.). Це виданнянаслідок тривалої праці автора по збиранню свідчень про трагічний час. Передують свідченням у 1 томі слова з Біблії, з розділу до Корінтян : 2: 4: "Від великої скорботи і туги серця я писав вам з рясними сльозами не для того, щоб вас засмутити, а щоб ви пізнали любов, яку без міри я маю до вас». Наведені слова апостола Павла співзвучні з настроєм письменника відкрити істину. Ця істина моторошна. Тому текст трагічний, наповнений лексемами, що позначають реалії 1930-1934 років в Україні. Це історизми того часу. У доробку письменника ці лексеми спочатку були визначеннями реалій Голодомору на Полтавщині, звідки автор родом і де починав записувати свідчення. Потім він пішов усією Україною, де в 30-ті роки ХХ ст. лютував голод. І виявилось, що ці реалії типові, оскільки підрадянська Україна вся була охоплена спричиненим владою голодом. Відповідно лексеми типово маркують час в усіх регіонах України, крім західних областей, які не були під Радянською Україною і не зазнали Голодомору. Дане видання є підсумком багаторічної праці, якій передували книги «Безкровна війна» (1991) і «Мор» (1993, 2002).

Слово Олеся Волі влучне, афористичне, містко відображає тоталітарну добу. Новели-свідчення рясніють такими словами-поняттями, як колгосп, буксири, червона мітла, голодуха, непритомні, мертві, холодна, «куркулі», активісти, хлібні карточки, колективізація, маторжаники, галушки, лобода, «чорний ворон», торгсин, смерть. Кожна новела – це розповідь про пережите, про етапи входження хліборобів у фантасмагоричний голод, про призвідців голоду, про втрати рідних, близьких, земляків, про способи виживання, про пошуки їжі, про ризиковану допомогу з боку окремих представників місцевої влади, про жорстокість більшовицьких активістів, про інструкції від центральної влади, про хлібовибирання з колгоспів, із селянських господарств, про реквізиції, виселення непокірних. Лексеми характеризують буття голодної людини, її психологію, що витікає з моторошних обставин. Перед кожною новелою-свідченням письменник подає довідки про населений пункт оповідача. Вони показують втрати у роки Голодомору і Другої світової війни. Наведена статистика виявляє, що втрат під час Голодомору було набагато більше, аніж у війну з фашистами. Наприклад, у 2 томі, с. 560 читаємо: «Донець Опанас Васильович народився в селі Партизани (до 1930 року – Рикове) Генічеського району. (…) У роки Другої світової війни загинуло 517 партизанівців. Голодовка 1933 року викосила понад 1250 душ». 

Народна епопея «Безкровна війна», побудована на народних свідченнях, пропущених через патріотичне серце письменника Олеся Волі,  доносить історичну правду про всеохопне порушення більшовицькою владою права людини на життя в Україні в час Голодомору 1932-1933 років, внаслідок чого наша земля втратила мільйони безвинних життів. Сьогодні вчені з різних галузей знань вивчають ці наслідки: демографи, психологи, юристи, історики, політологи, соціологи; митці відображають історичні реалії словом. Бо спочатку було Слово. І те Слово – було Бог, що означає Любов. А скільки ненависті принесла тоталітарна більшовицька система?! І чи сьогоднішня агресія в суспільстві не є одним із наслідків пережитого?

ТЕТЯНА КОНОНЧУК,

дослідниця відображення трагедії Голодомору 1932-1933 років в Україні в художній літературі, народній пам’яті,  образотворчому мистецтві, професорка, завідувачка кафедри української філології та культурології Академії адвокатури України, член Національної спілки письменників України


понеділок, 22 листопада 2021 р.

Історія книги. Історія бібліотеки

 16 і 18 листопада 2021 року для учнів 3-х класів ліцею "Голосіївський"  № 241 відбувся віртуальний екскурс в історію книги і бібліотеки. Заходи були проведені під час дистанційного навчання в програмі Zoom. Працівники бібліотеки отримали новий досвід роботи в умовах карантинних обмежень, відкривши нові можливості та форми роботи з підростаючим поколінням!
   Колектив бібліотеки "Деміївська" щиро дякує педагогічному колективу ліцею "Голосіївський" № 241 за дієву підтримку під час проведення заходів та плідну співпрацю в духовному та національно-патріотичному вихованні підростаючого покоління!


пʼятниця, 19 листопада 2021 р.

Видатні люди району (до 100-річчя від дня заснування Голосіївського району)

16 і 18 листопада 2021 року  у співпраці з педагогами ліцею "Голосіївський" № 241 для учнів 8-9-х класів   були проведені онлайн бесіди на тему "Видатні особистості району". Заходи відбулися під час дистанційного навчання в програмі "Zoom".





Колектив бібліотеки щиро дякує педагогам ліцею "Голосіївський" № 241 за плідну співпрацю!

середа, 10 листопада 2021 р.

9 листопада - Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.

 "Культура – це позитивна, морально вартісна творчість людини, спря­мована на подолання часових меж її життя, на передачу свого без­смертя в безсмертя нації, до культури якої та людина належить"    Дмитро Павличко

У приміщенні бібліотеки "Деміївська" фахівці галузі культури приймали привітання від голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Сергія Садового. В урочистому заході брали участь заступник голови Володимир Березовський та начальник Управління культури Інна Сінкевич.

понеділок, 8 листопада 2021 р.

Цікаві факти про українську мову

   В Україні рідній мові присвячений День української писемності та мови. Це свято щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Цікаві факти про українську мову:

  • Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української є білоруська мова.
  • Сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів.
  • Українська мова - одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це - через те, що ми маємо досить велику кількість фонем - 48.
  • Українська мова має свій офіційний сайт, який містить багато цікавої інформації і про історію мови, і багато корисних для справжніх гуманітаріїв практичних даних.
  • Українська мова має чимало говірок : Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.
  • Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.
  • Найбільше наших слів починаються з літери "п", а найчастіше використовується - "о". А от букви "ф" і "г" використовуються найрідше. Адже слова на літеру "ф" здебільшого запозичені.
  • Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно із словником, їх понад 40.
  • Перша згадка про українські слова датована 448 роком. Візантійський історик Пріск Панійський перебував у таборі вождя гунів Аттіли на території сучасної України і записав у своєму нотатнику слова "мед" і "страва".
  • Найстарішою українською піснею вважається балада "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"
  • Найбільше перекладів серед українських творів має "Заповіт" Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
Джерело: Міжнародний день рідної мови відзначає світова спільнота// Українська Родина. - 2021. №1. -с.7.

пʼятниця, 5 листопада 2021 р.

Дякуємо за подарунок!

Колектив бібліотеки "Деміївська" щиро дякує мешканцям нашого мікрорайону  за подаровані чудові дитячі книжки!


четвер, 4 листопада 2021 р.

                                              Шановні користувачі!

 Правила відвідування бібліотеки «Деміївська» на період  дії «Червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19  з 02 листопада  2021 року

1. Призупинено обслуговування користувачів у відкритому доступі до фондів.

2.Приймаємо  замовлення на літературу за тел. (044)2598842 (читальний зал),                                                                                                                 (044) 2572064 (абонемент).

3. Приймаємо та видаємо замовлену літературу в спеціально відведеному місці при вході в бібліотеку з дотриманням встановлених на даний період правил і норм санітарно-епідеміологічної безпеки.

4. Обов’язкове дотримання маскового режиму для осіб від 12 років.

5. Відвідувачі віком від 18 років повинні мати при собі та пред’являти на прохання бібліотекаря  COVID-сертифікат або негативний результат           ПЛР-тестування, чи експрес-тестування на антиген, дійсний 72 години.

6. Обслуговують користувачів працівники, які мають COVID-сертифікат, з дотриманням санітарно-епідеміологічних заходів.

Перерви на провітрювання приміщення: 

12:00-12:20; 14:00-14:20 ; 16:00-16:20

 Підстава  НАКАЗ № 26-о від 02 листопада 2021 року  Централізованої бібліотечної системи Голосіївського району м. Києва