Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

пʼятницю, 29 травня 2020 р.

Діти теж мають права

"Я маю право жити на Землі,
Творити, дихати, учитися,
Примножувать багатства всі її,
Своєю Україною гордитися"


Майбутнє покоління погано знає правові основи, але в дітей теж є права, і вони повинні про них не лише знати, а й використовувати їх.



В Україні є близько 12 документів, що гарантують захист прав дітей, але ми зупинимося на Конвенції ООН про права людини, прийнятої в 1989 році Генеральною асамблеєю ООН. Конвенція ґрунтується на новому розумінні становища дітей у суспільстві не як майбутніх дорослих, а як рівноправних учасників суспільного життя, звичайно, із урахуванням того, що дитина потребує спеціальної охорони та піклування.

   
Серед прав дитини, проголошених Конвенцією, є права громадянські, соціальні, культурні. Старшим дітям Конвенція надає й політичні права (наприклад, право на об'єднання). Натомість у Конвенції майже відсутні економічні права дитини, бо пріоритетом визначено освіту - дитина повинна вчитися, а не працювати.

четвер, 28 травня 2020 р.

З Вознесінням Господнім!

Ікона "Вознесіння Господнє". Кін. ХVІІ ст.
Сьогодні, 28 травня, православні українці святкують Вознесіння Господнє, яке припадає на 40-й день після Великодня.

В цей день дух Ісуса Христа завершив земний шлях і вознісся на небо. До цього величного свята православної церкви наша багаторічна читачка Людмила Олександрівна Перехрест написала невелике вітання.
Вітаю з днем Святого Вознесіння!
Бажаю здоров'я, у всьому везіння!
Хай Бог завітає до Вашої хати,
Я зичу Вам щастя багато-багато!

вівторок, 26 травня 2020 р.

Вічне місто над вічною рікою

"На стародавніх пагорбах Дніпрових,
Немов казковий велетень із мрій,
Стоїть мій Київ у вбраннях святкових -
Любові місто і моїх надій".
Вікторія Сафарян
Починаючи з 1982 року, в останню неділю травня, жителі та гості 
столиці відзначають День Києва.


У зв'язку з карантином наша бібліотека  масові заходи поки що не  проводить. Але ми пропонуємо Вам на сторінках нашого блогу помилуватися чудовими краєвидами Вічного міста над Дніпром. Представлені фотографії люб'язно надані бібліотеці нашим читачем, професійним фотохудожником Юрієм Шелестом.

понеділок, 25 травня 2020 р.

Оптимізм і довголіття

Учені з Бостонського університету перевірили вплив оптимістичного ставлення до життя на довголіття людей. Щоб з'ясувати, яке значення для тривалості життя має психологічний настрій, учені проаналізували дані двох довгострокових досліджень.
Виняткова тривалість життя була визначена як виживання до 85 років і старше. Результати показали: оптимісти жили довше і частіше досягали особливо поважного віку. Таке оцінювання продемонструвало, що оптимістичні чоловіки і жінки в середньому живуть на 11-15% довше. У оптимістів також була вища ймовірність дожити до свого 85 дня народження на 50-70%.
   Кореляція зберігалася й тоді, коли вчені не брали до уваги інші чинники впливу, зокрема хронічні захворювання. Результати показують, що оптимізм виконує функцію психологічнго ресурсу, який подовжує життя. Такий зв'язок не залежить від соціального статусу, стану здоров'я, депресії, соціальної інтеграції та поведінки у разі охорони здоров'я, наприклад, куріння, дієта і вживання алкоголю. Загалом результати засвідчують, що оптимізм може бути важливим психосоціальним ресурсом для продовження життя літніх людей.
Усмішка - це щось, чого не можна ні купити, ні продати, ні випросити. Її можна лише подарувати!
Джерело: Психолог. - 2020. - №4. - с.6-7.

Шановні користувачі нашої бібліотеки!
З 25 травня 2020 року бібліотека «Деміївська» розпочинає часткове обслуговування користувачів у відділі абонементу. Читальний зал тимчасово не працює.
Час обслуговування –
 з 13.00 до 18.00 щодня, крім суботи та неділі.
Задля убезпечення і упередження  ситуації з можливим розповсюдження коронавірусу (COVID-19), користувачі бібліотеки повинні приходити до нас здоровими, в масках та рукавичках і в приміщенні бібліотеки зберігати відстань 1,5 метри між собою. Дякуємо за розуміння!
Бібліотека також надає довідкові та інформаційні послуги дистанційно.
Телефонуйте:  (044) 259-88-42;
                           (044) 257-20-64 (абонемент)
Пишіть:            demeevka12@ukr.net
Про відновлення роботи читальної зали бібліотеки для відвідування користувачів буде повідомлено на блозі: 

пʼятницю, 22 травня 2020 р.

Призабуті імена : Яким Чаруківський - автор першої наукової праці з воєнно-польової хірургії

"Чому ми так мало знаємо про наше минуле, 
так скоро його забуваємо
 і так легко ставимося до того,
 що  очікує нас в найближчому майбутньому"
М. Пирогов

Відомий військовий лікар Яким Чаруківський народився в 1798 році в селі Пологи на Полтавщині. 1816 року, після закінчення Чернігівської духовної семінарії, вступив до Імператорської медико-хірургічної академії у Санкт-Петербурзі. 
   Після закінчення академії у 1820 році Я. Чаруківський був призначений лікарем Гренадерського полку. Через короткий час здібного фахівця переводять лікарем лейб-гвардії Єгерського полку, у якому він воював під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр., потім - у польському поході 1830-1831 років. Яким Чаруківський брав участь у 20 битвах, а тому мав великий досвід у наданні медичної допомоги пораненим і хворим безпосередньо на полі бою.
  Практичну роботу військовий лікар Я. Чаруківський успішно поєднував з науковою діяльністю. У 1825 році 27-річний Яким Олексійович успішно захистив дисертацію на ступінь доктора медицини і хірургії.
Прижиттєве видання. СПб, 1836 рік.
   Із багатьох наукових праць Якима Чаруківського найбільш значною і відомою є "Военно-походная медицина".  Ця своєрідна військово-медична енциклопедія стала фактично першим російським підручником з військової медицини для багатьох поколінь військових лікарів. Книга складається з 5 частин. Понад 1300 сторінок вміщують практично всі розділи військової медицини. У цій роботі автор дав визначення "здоров'я воїнів", обгрунтував завдання військової медицини та підготовки військових медиків, розробив питання медичної евакуації на полі бою, описав роботу військових польових шпиталів. Призначення цієї книги автор сформулював так: "Для молодого лікаря під час походу".
   "Военно-походная медицина" - це глибока наукова праця, яка стала важливою віхою у розвитку військової медицини ХІХ ст. Про цінність цієї книги, її необхідність та неординарність свідчить той факт, що Якиму Чаруківському в 1839 році було присуджено одну з найпрестижніших наукових відзнак того часу - Демидівську премію.
Помер у 1848 році після тривалої хвороби - аневризми серця. Точна дата народження і  смерті та місце поховання - невідомі.
Джерело: Гулько, В.  Автор першої військово-медичної енциклопедії// Історичний календар. - 1998. - с.154.

четвер, 21 травня 2020 р.

"Хай міцніє нитка роду!"

                                                      "Вивчаймо досвід і мудрість своїх предків, щоб не втратити самобутність,                                                                 не розчинитися у круговерті часу, не згубити своє майбутнє."
                                                                                                                                                        Галина Лозко 

Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки.
   Українське вишивання виникло давно, і корені його сягають глибини віків. Вишиті ниткою знаки на полотні - це інформація, що дійшла до нас через товщу тисячоліть про погляди, почуття і художнє мислення наших пращурів.
   Кольоровими нитками вишиванка вплетена в долю народу. 
Українська вишиванка є абсолютно унікальна - впродовж тисячоліть вона формувала нашу національну самобутність, була нашим оберегом, критерієм високого смаку та краси.

    Ми вбираємося у вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти традиції роду. А головне - показати всьому світу, що є така країна - Україна.

   Бережімо та пишаймося безмежним багатством, яким ми володіємо -  рукотворні дива, вишиті умілими руками простих трудівниць-українок, в яких вони продовж тисячоліть закарбовували свої погляди, мрії, надії з вірою в те, що колись нащадки прочитають їхнє послання і з пошаною поклоняться, подивуються величному таланту рідного народу.

середу, 20 травня 2020 р.

Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло

             У 2019 році у видавництві Yakaboo publishing вийшла друком книга Філіпа Зімбардо                "Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло".
Доктор Філіп Зімбаро - заслужений професор Стенфордського університету - присвятив вивченню і викладанню психології понад 50 років. Нині він виступає із лекціями у всьому світі й активно просуває проект-дослідження проявів героїзму в повсякденному житті. Його теперішні наукові пошуки зосереджено на психології героїзму й запитанні "Що понукає одних людей чинити зло, а інших - ставати героями й допомагати іншим?"
Філіп Зімбардо про книгу: "Хоча більша частина цієї книжки детально описує, як легко для звичайних людей почати чинити злодіяння або ставати пасивно байдужими до страждань інших, її глибше послання є позитивним. Якщо розумітимемо, як і чому виникає зло, ми всі зможемо краще його розкривати, захищатись від нього, боротись, перемагати. Стаючи більш "тямущими в злі", ми вибудовуємо непорушну стійкість нашого морального компасу до негативних проявів. Із цього огляду, "Ефект Люцифера" відзначає людську здатність до вибору доброти замість жорстокості, турботи замість байдужості, творчого замість деструктивного і героїзму замість лиходійства"
     "Зімбардо заслуговує на щиру вдячність, адже віднайшов і витягнув на світло найтемніші, найпотаємніші закутки людської душі".  Вацлав Гавел

вівторок, 19 травня 2020 р.

"Таємниця початку виникає зі Словом"

Іван Павло ІІ
 "Любов сама врівноважує долю,
   Аби ми не розширювали виміри тіней"  

18 травня 2020 року світ відзначив 100-річчя від дня народження  Папи Римського Івана Павла ІІ, Святого  Католицької церкви. 
В приватних бесідах Папа Римський не раз зізнавався, що мати його - Емілія Качоровська - була русинкою, тобто українкою. Цей факт також підтверджують історики першоієрархів вселенської Церкви, а також Борис Філіпчак, американець українського походження, який вчився у Кракові разом зі старшим братом Папи Едмундом Войтилой і жонатий на родичці матері первосвященника.  
"Зі студентських літ Кароль Войтила захоплювався поезією і театром; літературна творчість посідала в його житті важливе місце та супроводила пастирську діяльність і теологічне мислення, доповнюючи до цілості духовну місію цієї великою людини" - писав в передмові до книги Івана Павла ІІ "Римський триптих" український письменник і громадський діяч  Іван Драч.
"Римський триптих" - останнє з прижиттєвих видань поезій Кароля Войтили. У ньому високою мірою явлено характерні для його поезій сконцентрованість думки і щільність вислову, прозора глибина символіки. Пропоноване тримовне видання (українською, польською і російською мовами) - чудова нагода ознайомитися з поетичним словом цієї неординарної людини. 
"Слово - одвічне бачення і одвічне виповідання" Іван Павло ІІ

У червні 2001 року 264-й Папа Римський Іван Павло ІІ відвідав з офіційним візитом Україну, де відправив урочисті меси у Києві та Львові. Приїзд до України був для Івана Павла ІІ важливою подією, можливо, навіть його життєвою мрією, яку з політичних причин він не міг раніше реалізувати. Щодо України він не боявся вживати особливо теплі визначення, зокрема: "З глибоким зворушенням і радістю я міг поцілувати улюблену землю України".
Джерело: Іван Павло ІІ  Римський триптих :медитації. - Київ: Пульсари, 2011.
http://vilne.org.ua/2018/06/papa-ivan-pavlo-ii-buv-ukraintsem/
Сегодня. - 2001. - 18 июня.

понеділок, 18 травня 2020 р.

Страшне слово "Сюрґун"

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу  
 
Депортовані кримські татари у снігах півночі.
 Молотовська область, 
1940-і роки.

Вигнання нацистів з Криму завершилося 12 травня 1944 року, а вже через тиждень радянська влада провела депортацію кримських татар. Їх звинуватили у масовому дезертирстві на початку війни та повальній співпраці з окупантами. Також подібні звинувачення були висунуті іншим народам Криму.
18 травня 1944 року розпочалося виселення кримських татар до Центральної Азії. До початку липня було депортовано 225 тисяч осіб: 183 тис. татар, 12 тис. болгар, 9,5 тис. вірмен, 15 тис. греків та 4 тис. представників інших народів. Ще 9 тис. кримців у 1945 році були відправлені на заслання з радянської армії. Внаслідок депортацій ще до кінця війни загинуло від хвороб і голоду понад 30 тисяч виселених.

Кримські татари зробили свій внесок у перемогу над нацизмом. До Червоної Армії було мобілізовано понад 12 тис. кримських татр, понад 3 тис. з яких загинули. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 5 кримським татарам, 2 стали повними кавалерами ордену Слави і ще один - Ахмет-Хан Султан - став двічі Героєм.

Джерело: Україна в Другій світовій війні. - Київ : Український інститут національної пам'яті, 2015. - с. 22.

суботу, 16 травня 2020 р.

На цвинтарі розстріляних ілюзій...


"Багатьох громадян убивали тому, що вони належали не до того класу. Це були (або повинні були бути) буржуазія, аристократія, куркульство. Інші постраждали тому, що належали до поганої нації чи раси... Ще інші  - за погані політичні "фракції" - троцькісти, меншовики та ін. А ще були сини чи дочки, жінки чи чоловіки, матері чи батьки тих, кого більшовики в чомусь звинувачували..." Ця жахлива цитата з книги "Відкрита рана" Пера Альмарка, відомого шведського політика, щодо дій Радянського Союзу, який він називав "державою Гулаг".

17 травня - День пам'яті жертв політичних репресій в Україні.
Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил —
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б, репнуло від сорому й хули.
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд,
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд!
Василь Симоненко "Пророцтво 17-го року"

16 травня - День Європи в Україні


четвер, 14 травня 2020 р.

Визначні музеї Європи: книжкова подорож


16 травня 2020 року  -  День Європи в Україні
Ці книги присвячені найбільшим зібранням європейського образотворчого мистецтва, знаменитим музеям та картинним галереям, в яких зосереджені видатні колекції живопису та скульптури*. Розраховані на широке коло читачів.


Прадо - найбільший музей світу, в якому зберігаються живописні твори європейських художників ХІІ-ХІХ ст. Прадо знаходиться в столиці Іспанії  Мадриді, тому в ньому представлена найбільша в світі колекція іспанського живопису. Музейне зібрання складається з трьох великих частин: картини, що належали іспанським королям; роботи, створені під заступництвом церкви й пізніше перейшли у власність держави; твори мистецтва, отримані в дар або придбані музеєм.




Лувр - один з найвідоміших і найбільш відвідуваних художніх музеїв світу, який займає третє місце за площею 160106 м2. Протягом століть кожен новий правитель Франції по-своєму перебудовуючи, оновлював і розширював його. Будівля музею - старовинний королівський палац - розташований в центрі Парижа, на правому березі ріки Сени. Лувр щорічно відвідує понад 8 млн. осіб.  Музей демонструє 35000 експонатів, від найдавніших часів до ХІХ століття.

Флорентійська Галерея Академії - була створена в ХVІІІ столітті при найстарішій Академії витончених мистецтв. У музеї можна побачити такі шедеври Мікеланджело Буонарроті, як "Давид" і "Раби", а також великі зібрання раннього італійського живопису, що дозволяє уявити, як зароджувалося ренесансне мистецтво. Пройшовши по залах галереї, можна також відчути дух самого Відродження, Раннього і Високого. Крім того, в ній виставлені роботи маньєристів, творчість яких відкривала нову епоху в італійському мистецтві, що наступила услід за Ренесансом, і академістів ХІХ століття.


Ватиканські музеї - комплекс музеїв у Римі, де зберігаються художні колекції, зібрані протягом століть Римськими Папами. Експозицію  щороку оглядають близько 5,5 млн. відвідувачів, що поставило їх на п'яте місце серед найбільш відвідуваних музеїв.  Ватиканські музеї засновані в ХVІ столітті папою Юлієм ІІ. У маршрут по музеях Ватикану входять Сикстинська капела зі стельовими розписами Мікеланджело, і станці, оформлені Рафаелем. Музеї налічують 54 галереї, або зали, серед яких Сикстинська капела є останньою.

Музей історії мистецтва у Відні - найбільший художній музей Австрії, створений у 1891 році на базі колекцій дому Габсбургів. Найбагатша картинна галерея зберігає кращі работі П. Брейгеля Старшого, а також твори великих майстрів - Джорджоне, Тінторетто, Тиціана, Веласкеса, Дюрера, Рембрандта, Рубенса. Тут зібрані східні й античні старожитності, скульптура і декоративне мистецтво, монети, медалі, печатки, зброя, екіпажі, музичні інструменти.



Галерея Академії у Венеції - художній музей, в якому зберігається найбільша колекція венеціанського живопису ХІV-ХVІІІ століть. Галерея заснована венеціанським Сенатом у 1750 році як школа живопису, скульптури та архітектури.       На початку ХІХ століття  художню школу  перетворили на музей. Його фонди стали поступово збільшуватися. Сьогодні в Галереї представлені работі таких прославлених майстрів, як Белліні, Джорджоне, Веронезе, Тиціан, Тінторетто, Каналетто, Гварді.

Національний археологічний музей в Афінах є найбільшим у Греції та одним з найвідоміших в світі. Музеон розташований в центрі стародавнього міста і зберігає пам'ятники та артефакти, що залишилися від великої античної цивілізації. Постійна експозиція музею налічує понад 20000 експонатів різних епох. Колекція кераміки - одна з найбільших в світі, охоплює період з ХІ століття до н. е. по романську епоху. Багаті зібрання бронзових виробів включають статуї, зброю, прикраси, посуд, знаряддя праці, культові та похоронні предмети.

Амстердамський Рейксмузеум - один з найбільших художніх музеїв світу. Сьогодні крім картин тут зберігаються твори скульптури, графіки, предмети декоративно-прикладного мистецтва, великий відділ займає мистецтво Азії. Понад мільйон експонатів охоплює період від Середньовіччя до ХХ століття. Безумовно, найбільший інтерес у відвідувачів викликає зібрання голландського живопису, яке вважається кращим у світі. Вищий щабель в його розвитку знаменують твори майстрів ХVІІ століття і перш за все Рембранта. Головна експозиція музею відведена його знаменитому полотну "Нічний дозор".

Угорська національна галерея розташована в історичному центрі Будапешту, в будівлях Будайської фортеці і Королівського палацу. Ця багатюща колекція була заснована в 1957 році. Тут зберігається майже 100 тисяч предметів середньовічного і сучасного мистецтва. Представлені готична дерев'яна скульптура і живопис, мистецтво стилю ренесанс і бароко, живопис, скульптура і графіка ХІХ-ХХ століть.



Національна галерея в Празі - головна художня галерея Чехії. У теперішній час вона являє собою велике зібрання творів чеського і європейського мистецтва від середніх віків до наших днів. Експозиції розміщені в різних історичних будівлях у центрі Праги, ядром яких залишається древній Штейнбергський палац, де зберігається найцінніша і найцікава частина колекції - зібрання картин уславлених майстрів.


Музей витончених мистецтв в Ґенті входить в число найдавніших музеїв Бельгії. Початок його заснування відноситься до кінця ХVІІІ століття. Музей відомий різноманітною живописною колекцією, що охоплює період від Середньовіччя до ХХ століття. Найзначніша частина зібрання - бельгійське мистецтво ХІХ-ХХ століть - найбільш повно характеризує мистецтво  цього періоду.

*Вищевказані книги знаходяться у книжковому фонді  бібліотеки.

середу, 13 травня 2020 р.

Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього

Добігає кінця час карантину і незабаром наші читачі будуть мати можливість  повернутися до бібліотеки. Переосмисливши те, що відбувалося у світі  протягом останніх 3-х місяців, пропонуємо Вам прочитати книгу Ювала Ноя Харарі "Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього".

У післямові автор книги пише: "Ми пройшли шлях від каное та галер до пароплавів та космічних кораблів - але ніхто не знає, куди ми йдемо. Ми стали значно могутнішими, ніж колись, але маємо дуже слабке уявлення про те, що робити з усією цією потугою. Ситуація погіршується тим, що люди в наш час здаються безвідповідальнішими, ніж раніше. Ми самі призначили себе богами, яких об'єднують лише закони фізики і які нікому не підзвітні. Відповідно, ми шкодимо тваринам, що живуть поруч із нами, та навколишній екосистемі, шукаючи в них лише власний комфорт та втіху, але ніколи не знаходячи задоволення.
Чи є у світі щось небезпечніше за незадоволених та безвідповідальних богів, які не знають, чого вони хочуть?"

неділю, 10 травня 2020 р.

"За все, що маю, дякую тобі..."

10 травня - День матері в Україні
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
                                         І твоєї душі красу.
                  В. Симоненко   

середу, 6 травня 2020 р.

Сильні духом


   До Дня пам'яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (9 травня) Національний музей історії України у Другій світовій війні видав книгу «З музейного досьє: Олександр Стебель, Григорій Малинко, Іван Даценко».
   Три людські долі, три дороги крізь вир Другої світової війни, про які розповідає це видання, дуже несхожі між собою. А об’єднує їх передусім те, що кожна з них незвичайна. Незвичайним було життя Олександра Стебеля, батарея берегової оборони під командуванням якого в естонській частині Балтики діяла так вправно, що гітлерівці навіть запропонували йому перейти до них на службу – контролювати Ла-Манш, - але офіцер зберіг вірність присязі. Не менш дивовижний життєпис Григорія Малинка, який з осколком, застряглим біля самісінького серця, зажив слави спортсмена, вигравши дев’ять українських чемпіонатів з боротьби. Біографія Івана Даценка, який перетворився з радянського льотчика-аса на вождя індіанського племені могавків у Канаді, стала відома багатьом в незалежній Україні завдяки кінострічці «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

Олександр СтебельРозпочавши свій життєвий шлях у пору революційних змін зірвиголовою на київських вулицях, він зміг стати визнаним професіоналом морської артилерії. Під час німецько-радянської війни командував найсучаснішою береговою батареєю, яка на 106 днів стала справжнім жахом для кораблів противника. До кінця був вірний офіцерському обов’язку та військовій присязі: відмовився евакуюватися і залишився зі своїми воїнами; не пристав на пропозиції противника очолити одну з найпрестижніших берегових батарей Ла-Маншу й не розповів, як відновити свою артилерійську фортецю. На справжній міф Олександра Стебеля перетворила смерть. До сьогодні жителі Балтики знають і поважають київського "крижаного капітана».


Григорій Малинко. Старше покоління харків’ян називало його «людиною з легенди». На фронтах Другої світової війни він дістав сім поранень, а один осколок застряв біля серця. Проте всупереч невтішним прогнозам лікарів зумів не лише повернутися до повноцінного життя, а й стати учасником усіх післявоєнних змагань із класичної та вільної боротьби, а пізніше – самбо. 9 разів ставав чемпіоном серед борців України. Не раз посідав призові місця на чемпіонатах СРСР. Григорій Малинко сформував власну систему світогляду та життєвих цінностей, став блискучим тренером та чуйним наставником для цілої когорти послідовників, які й донині успішно презентують українській спорт на міжнародній арені.



Іван Даценко. Загальновідомою є теза про те, що людське життя набагато непередбачуваніше й несподіваніше, ніж ми його собі уявляємо. У  часи катаклізмів ХХ століття й поготів… Підтвердженням цього є фантастична доля Івана Івановича Даценка, яка перетворила його з радянського льотчика-героя на вождя індіанського племені.


Вищевказана книга вийшла друком у 2019 році за сприяння Київської міської державної адміністрації. По закінченні карантину пропонуємо Вам  прочитати книгу про наших українських героїв - людей, сильних духом.

Джерело: З музейного досьє: Олександр Стебель, Григорій Малинко, Іван Даценко/ НМІУДСВ. - Київ : Саміт-книга, 2019. - 80 с.

вівторок, 5 травня 2020 р.

ЛЮДИ-ДЕСТРУКТОРИ В КОЛЕКТИВІ. СПОСОБИ РОБОТИ ТА ЗАХИСТУ

Людям властиве як прагнення будувати, захищати, співпрацювати, так і ламати, відкидати й конфліктувати — і це нормально. Однак коли замість конструктивної і злагодженої роботи весь колектив змушений витрачати сили й енергію для того, щоб «коригувати» поведінку окремих співробітників, це неминуче призводить до зниження ефективності роботи та гаяння часу. Люди-деструктори є в будь-якій організації чи групі. Уміння розпізнати деструктора, захиститися і звести до мінімуму можливу шкоду від спілкування з ним дуже важливе для кожного, хто так чи інакше змушений із ними працювати. Деструктивна поведінка спрямована на руйнування, зниження ефективності, веде до «нульового» результату. Абсурдист руйнує ненавмисно, деструктор — навмисно і цілеспрямовано.

Замість того щоб долучитися до командної роботи, деструктори починають демонструвати свою позицію та вибудовувати стратегію поведінки, не враховуючи при цьому інтересів інших. Така поведінка не має нічого спільного з конструктивним обговоренням і пошуком консенсусу, адже мета деструктора — не сконцентруватися на пошуку ліпшого варіанта вирішення завдання, а задоволення власних інтересів (не зважаючи на інтереси інших) і бажання «показати себе». Іноді поведінка людей-деструкторів така безглузда, що скидається на абсурдну. Однак важливо пам’ятати, що абсурдна поведінка, хоча й безглузда і не працює на конструктив, але може бути неусвідомленою, «випадковою» реакцією людини.
Часто за опором і деструктивною поведінкою співробітників приховуються об’єктивні або суб’єктивні причини:
• демонстрація свого «я» всьому колективу й окремим співробітникам;
• наявність у колективі значущих людей, що змушує деструкторів поводитися так чи інакше;
• надлишок незрозумілої інформації або багато нової, що вимагає перегляду старих, звичних ідей, подолання стереотипів;
• низька або неадекватна самооцінка в деструкторів (у такому випадку вони роздратовані, стомлені, «привносять» у загальну справу особисті проблеми);
• наявність проблем в організації (наприклад, керівника сприймають як загрозу, працівники не почуваються безпечно);
• деструктори не вміють поводитися інакше.

Важливо розуміти, що люди з деструкторами у поведінці аж ніяк не жалюгідні невдахи. Вони можуть бути дуже талановитими й амбіційними, досягати високого соціального становища, володіти розвинутими компетенціями. Проте в найбільш відповідальний, критичний момент, часто під впливом стресу, до цього часу мирна, начебто керована, особистісна особливість раптом перетворюється на деструктивну і виявляється сповна, подібно гострому захворюванню або смерчу, змітає все на своєму шляху. Існують різні деструктори: «перфекціонізм», «нерішучість», «недовірливість», «емоційна нестабільність», «асоціальність» тощо.

Особливості поведінки людей-деструкторів

Оксана Копенкіна, фахівець у сфері управління персоналом, у процесі розвитку кар’єри та мотивації виокремлює низку особливостей поведінки людей-деструкторів.
  1. Деструктори все бачать у негативному світлі та схильні до скарг і «ниття»                                         Їхня мета — викликати співчуття і «підвищити градус» негативних емоцій в інших. Наприклад, вони можуть щодня телефонувати, скаржитися, ділитися неприємностями.
  2. Люди-деструктори багатослівні та схильні до «сухої» логіки                                                                    Люблять посперечатися і вступити з іншими в тривалу полеміку. Їхня мета — вивести вас із рівноваги, щоб ви проявили негативні емоції.
  3. Люди-деструктори надміру дбають про особисті інтереси
    Горе вам буде, якщо ви вирішите їх ущемити! У такому випадку в них прокинеться «запеклий борець за справедливість», готовий вступити в жорстокий і тривалий бій навіть через незначний привід, що звичайним людям може здатися не вартим уваги. Як і з будь-яким деструктором, сперечатися — марна справа, адже він може наводити свої аргументи день у день, із місяця в місяць.
  4. Люди-деструктори схильні посилювати конфлікти
    Такі співробітники особливо полюбляють ставити провокативні запитання під час загальних зборів або презентацій. Їхня мета — вивести того, хто виступає, із рівноваги, для цього вони можуть ставити безліч запитань доти, доки оратор «вестиметься» на подібні маніпуляції. Причому деструктору байдуже, що він забирає час в інших. Такі люди майже ніколи не страждають через докори сумління і не почуваються незручно.
  5. Деструктор має на меті лише корисливі цілі, нерідко прикриваючись благородною метою
    Такі люди можуть спочатку здаватися послужливими, готовими допомогти, але увійшовши в довіру, вони шукають ваші слабкі місця (незадоволеність заробітною платнею, нереалізовані амбіції тощо). Потім цю інформацію використають, щоб викликати у вас ще більше негативних емоцій і підбурити на конфлікт із керівництвом або колегами. Офісні інтриги для них як бальзам на душу.
Читайте повний текст статті на сайті видавництва: http://www.osvitaua.com/2020/04/89736/

понеділок, 4 травня 2020 р.

Все, що треба знати про булінг

4 травня - Міжнародний день протидії булінгу. 
За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. Водночас Україна посідає 4-е місце серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.  
Булінг - це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним або психологічним впливом.



Джерело: Видавництво "Шкільний світ" (ФБ) від  19 березня 2020


неділю, 3 травня 2020 р.

Джерело життя

3 травня - Міжнародний день сонця.
Важко уявити благородніше завдання для науки, особливо на сучасному етапі розвитку цивілізації, ніж пізнання загадок сонячного світла, його перетворення і ролі у виникненні життя на землі.
Сьогодні центральною проблемою стала екологія. Тому вже зараз є неминучим збільшення витрат на екологічний захист - очищення, утилізацію відходів, захоронення отрут і продуктів радіоактивного розпаду. Ці витрати мають істотно загальмувати приріст виробництва енергії за рахунок геологічних палив.
Для того, щоб привернути увагу до можливості використання відновлюваних джерел енергії, Європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії (МОСЕ) (ISES-Europe) з 1994 року ініціювало проведення щорічного Дня Сонця. Сонце являє собою могутнє джерело енергії, без якої неможливе життя всього живого на Землі. 
І чи треба стримувати захоплення, почуття подяки й любові до Сонця?!