Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

вівторок, 27 серпня 2019 р.

"Україно моя, Україно! Найсвятіша ти пісне моя!"

   23 серпня 2019 року Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація у Голосіївському парку культури та відпочинку ім. М.Т. Рильського провела святковий захід  до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності. 
  Бібліотека "Деміївська"(ЦБС Голосіївського району міста Києва) долучилась до цього свята. 
   





пʼятниця, 23 серпня 2019 р.

Історичні знамена


День Державного Прапора України — державне свято України. Відзначається щорічно 23 серпня. Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.

Події знакового для української державності дня 24 серпня 1991 року знані багатьом із нас. Як відомо, проголошення Акту про незалежність України супроводжувалось несподіваним внесенням народними депутатами-"рухівцями" величезного синьо-жовтого прапора до сесійного зали Верховної Ради. Та, мабуть, відомо не всім, що історичний для України стяг було пошито саме в Івано-Франківську і що до цієї події причетний читач нашої бібліотеки, український дипломат, тимчасовий повірений у справах України в Азербайджанській Республіці (2010-2011), керівник Торгово-економічної місії при Посольстві України в Азербайджанській Республіці Мирослав Тарасович Блащук. 

Очевидець тих подій відомий письменник і громадський діяч народний депутат України Верховної Ради першого скликання Степан Пушик стверджував, що прапор був пошитий в Івано-Франківську: "І не лише він, а й той прапор, що 24 липня 1990 року був піднятий перед Київрадою".
За словами Степана Григоровича, у 1990 році Івано-Франківська обласна рада вирішила пошити синьо-жовті знамена для місцевих районних і сільських рад. Відповідну матерію для них знайшли у Києві на Дарницькому шовковому комбінаті. Звідти два кілометри
Із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим
синьої і два кілометри жовтої тканини привезли на Івано-Франківську швейно-галантерейну фабрику. Тут з неї пошили близько тисячі українських національних прапорів для держустанов області, а також два величезні полотнища для Києва. Щоб ці знамена не потрапили до рук міліціонерів чи "кадебістів", вирішили везти їх до столиці окремо: один - поїздом, а другий - літаком.
"Так сталося, - розповідав Степан Пушик, - що я летів до Києва одним рейсом з Мирославом Блащуком. Дорогою він зізнався, що в його великій сумці синьо-жовтий прапор. Маючи як тодішній депутат Верховної Ради статус недоторканності, я супроводжував Мирослава аж до готелю "Москва" (нині "Україна"). Обидва прапори були благополучно доставлено до штаб-квартири Руху".
Як стверджував Степан Григорович, один з них 24 липня 1990 року піднято перед Київрадою. А інший прапор через рік - 24 серпня 1991 року - урочисто внесли до Верховної Ради, щойно депутати проголосували за Акт про незалежність України.
Джерело: Назарчук, Д. Історичні знамена пошито в Івано-Франківську// Голос України.-2007.- 23 серпня.
Мирослав Блащук: Наш прапор до зали ВР вносив Чорновіл// Край.-2014.-27 березня. с.6-7.

середа, 7 серпня 2019 р.

День в історії. Постаті

П. Куліш. Худ. Тарас Шевченко
"Отечество ж собі                                                                  
грунтуймо в ріднім слові:
Воно, одно воно від пагуби втече".
П. Куліш "До Марусі В."

7 серпня 1819 року народився український письменник, редактор, літературний критик, етнограф, видавець, перекладач Пантелеймон Куліш.

                          Цікаві факти з життя П. Куліша:
  •  йому належить перший переклад українською (у співвавторстві з І. Пулюєм та І. Нечуй-Левицьким) Святого Письма;
  •    уклав першу фонетичну абетку для української мови;
  •  в його друкарні побачила світ перша україномовна арифметика;
  •   написав перший український історичний роман "Чорна рада";
  •  самотужки опанував англійську, німецьку, італійську, майже всі слов'янські мови та ще латинську і староєврейську;
  •   у своїй поезії використовував безліч літературних псевдонімів, серед яких найбільш відомі Панько Олелькович, Хуторянин, Панько Казюка;
  • після зняття заборони на друк, видає двотомне монографічне дослідження про Гоголя, фольклорно-етнографічну збірку "Записки о Южной Руси";
  •  його дружиною була Олександра Білозерська, згодом українська письменниця, відома  під псевдонімом Ганна Барвінок. У парі ці неординарні особистості прожили 50 років ;
  •   старшим боярином на весіллі Кулішів був Тарас Шевченко;
  •  Тарас Шевченко написав портрет Пантелеймона Куліша (полотно, олія), а Пантелеймон Куліш - портрет Тараса Шевченка (папір, олівець).

             Попри всю складність і суперечливість як його світоглядних поглядів, так і літературної спадщини, Куліш зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури, збагативши її багатьма зразками красного письменства, у просвіту рідного народу, задля якого він жив і творив.

Джерело: Історичний календар-2002: Науково-популярний альманах. - Київ, 2002. - с.85-87.
Величко, Л. Чим цікавий нині Пантелеймон Куліш?// Урядовий кур'єр. - 2019. - 6 серпня. -с. 8.
У дорозі до Пантелеймона Куліша: Науково-популярне видання. - Київ: "Деміур" - "Рідна школа", 1999.