День в історії

4 вересня 1991 року над куполом Парламенту замайорів синьо-жовтий український стяг. 

Фото Олександра Клименка, газета «Голос України»

24 серпня 1991 року український стяг внесли до зали засідань, але над куполом так і не підняли. На сесійному засіданні 4 вересня опозиційні депутати від фракції  Народної Ради ініціювали узаконити та підняти над будівлею синьо-жовтий прапор. Парламентська комуністична більшість не бажала цього. 

У цей час під стінами парламенту зібрався велелюдний мітинг, учасники якого вимагали національного стягу над куполом Верховної Ради. Після довготривалих перемовин та ультиматумів депутати проголосували за підняття прапору. Хоч державним його так і не визнали.

"Танюк Л. С. : "Отже, постанова про встановлення над будинком Верховної Ради України національного прапора.

"У зв'язку з проголошенням державної незалежності України, враховуючи те, що робота в комісії по символіці ще не закінчена, Верховна Рада України постановляє : до остаточного вирішення питання про державну символіку України встановити над будинком Верховної Ради національний синьо-жовтий прапор"

Я думаю, що тут немає ні референдуму, ні  Конституції, ніяких правових речей, що зобов'язували б нас чекати. Мова йде про те, що ми сьогодні встановлюємо національний прапор над нашою Верховною Радою..." (Зі стенограми пленарного засідання Верховної Ради 4 вересня 1991)

Джерело: Відродження української національної символіки : Збірка статей / Упорядники А. Бережина, А. Гречило, Алла Малієнко. - Київ : Видавничий дім журналу "Пам'ятки України", 2021. - с.97-112.

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/4/2485

Творче життя без страху

"Мистецтво - виснажливий обов'язок і дивовижний привілей" Е. Ґілберт

Елізабет Ґілберт - авторка світових бестселерів "Їсти, молитися, кохати" й "Природа всіх речей" - з нестримною енергією і витонченим  гумором розповідає про те, як навчитися жити творчо й отримувати від цього насолоду. Вона переконана, що творчість - це дар, і тільки від нас залежить, чи ми ним скористаємось. Та не чекайте тут практичних порад на зразок тих, як збудувати блискучу кар'єру в царині мистецтва. Адже письменниця вважає, що всі ми - люди творчі, тому шукає відповіді на питання, які хвилюють кожного. Що таке покликання?.. Чи мусить справжній митець страждати?.. Чому не варто перетворювати творчість на професію?.. Як не зациклюватися на невдачах?.. Куди втікають ідеї?.. Чому допитливість важливіша за пристрасть?.. Яка причина того, що інколи так важко порозумітися з натхненням?..

"Прийміть усі ці парадокси у свою душу і - я обіцяю! - ви зможете створити все, що тільки захочете" Елізабет Ґілберт

І все це - в дотепних  історіях про пошук себе і в оповідках про життя знаменитостей.

Отож розгортайте цю захопливу книжку - вона безсумівно стане однією з ваших улюблених!

Ґілберт, Е. Велика магія/ Елізабет Ґілберт; переклад з англ. Ганни Лелів. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. - 254 с.

День в історії. Постаті

              30 серпня 1922 року народився український поет-гуморист, сатирик                                Павло Прокопович Глазовий. 

Квіти проростають із темних часів Коріта Кент

 "Тим, кому довелося пережити нестерпний біль - і стати сильнішим"

Пропонуємо Вашій увазі другу книгу трилогії Мікалії Смельцер "Воскресіння польових квітів". Перша книга авторки - "Впевненість польових квітів".

"Мені знадобилося чимало часу, щоб зрозуміти : іноді, хай би як сильно ти любила когось чи щось, - доводиться відпускати. Ти не врятуєш корабля, що тоне.

Буває, є хтось, заради кого ти мусиш бути сильною. Хтось, хто потребує тебе більше. Ти робиш вибір. Руйнівний. І живеш з надією, що, можливо, одного дня та людина повернеться до тебе..."

! Ця книжка призначена для читачів від вісімнадцяти років і висвітлює складні теми. Тут є згадки про сексуальне насильство над дітьми, рак і смерть. 

Смельцер, М. Воскресіння польових квітів/ Мікалія Смельцер; пер. з англ. О. Ковальова. - Харків : Віват, 2026. - 336 с.

Мій Голосіївський : Погляд крізь об'єктив

"Голосієво, Голосієво -

Вічна Києва краса,

Зорями земля моя засіяна

І найвищі небеса"

Вадим Крищенко

Презентовані у відео світлини зроблені співробітниками нашої бібліотеки.

Міжнародний день чорного кота

 В українській міфології чорний кіт був пов'язаний із потойбіччям та нечистою силою. Чорного кота особливо остерігаються на дорозі. Вважалося, що коли кіт (кішка) такої масті перебіжить дорогу, слід чекати нещастя. Щоб відвернути лихо, треба навздогін кинути паличку так, щоб вона перелетіла через слід кота навхрест. У котах чорної масті на свято Іллі, тікаючи від стріл громовержця, ховалася нечиста сила. Тому господарі в цей день виганяли чорних котів у двір, щоб не привабити до своєї хати чортів. А коли хтось посвариться, кажуть : "Поміж них пробігла чорна кішка"

                                                                 Кіт Люцифер

На щастя чорних котів, з часом забобони щодо них ослабли. Та попри це, деякі люди продовжують ставитися до цих створінь з пересторогою та вважають символом невдачі. Трапляються й випадки жорстокого поводження, особливо це стосується періоду Гелловіну — зоозахисники навіть попереджають господарів чорних котів, щоб ті не випускали тварин на вулицю, адже вони можуть стати жертвами кривавих магічних ритуалів.

Щодо того, хто є автором Міжнародного дня чорного кота, то існує кілька припущень, і напевно можна стверджувати лише той факт, що це свято було засновано у США. За однією з версій, ідея належала американцю, у якого померла сестра. Її улюблена чорна кішка дуже сумувала і померла рівно через два місяці після смерті господині. Вражений майже людською тугою тварини, чоловік вирішив заснувати свято на честь чорних котів, які здатні на вірну любов.

Інша версія стверджує, що свято вигадала група у Facebook, створена в США, яка перейнялася сумною статистикою — виявляється, що чорних котів присипляють у 5 разів частіше, ніж котів інших забарвлень. Тому учасники групи вирішили привернути увагу до цього несправедливого та упередженого ставлення і заснувати Міжнародний день чорного кота. У 2026 році це свято припадає на 17 серпня.

 Джерело : 100 найвідоміших образів української міфології/ за ред. О.Таланчук. - Київ : Книжковий дім "Орфей", Автограф, 2006. - с. 264.

https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-chornoho-kota/#Koli_budemo_vidznacati_Miznarodnij_den_cornogo_kota

Перший головний архітектор Києва

Для архітектури Києва важливе значення має творіння талановитого архітектора Андрія Меленського (1766 - 13 січня 1833), який три десятиріччя працював головним архітектором міста.

У 2026 році Андрію Івановичу виповнюється 260 років від дня народження (на жаль, дата народження достеменно невідома).