Книги у подарунок

 Наш читач, представник чернівецького Видавничого Дому «Букрек»  Ігор Туржанський традиційно подарував новинки рідного видавництва. Декілька знаменних книг з напрямків, у яких плідно працює видавничий дім роками, зокрема, фольклор і філософія, публіцистика (нові видання Галини Дацюк і Валентина Ткача)  й українська поезія  поповнили нашу книгозбірню на Деміївці й очікують на своїх читачів.

Колектив бібліотеки та користувачі щиро дякують Видавничому  Дому «Букрек» та Ігорю Туржанському за чудовий подарунок!

На допомогу ЗСУ

 "Допомагаючи іншим, допомагаєш собі"

Ці чарівні дівчатка  прийшли до бібліотеки, щоби допомогти нашим захисникам. Незважаючи на відсутність світла,  протягом 4 годин вони плели нашоломники. Як приємно, коли наша молодь розуміє, що вони виконують свою патріотичну  місію, докладаючи зусиль до нашої перемоги. 

До дівчаток завітали (зліва направо) : Микола Рудаков - президент Клубу цікавих зустрічей, народний артист України Олесь Харченко, громадсько-політичний діяч Володимир Гонський, поет Василь Ковтун.

Людина і нація. Час воїнів

"І хай вітер штовхає в груди,

Хай кордони не знають меж,

В тебе вірять Господь і Люди -

І тому ти усе ще йдеш" 

 "Володимиру Гонському до Дня народження"  Василь Ковтун

Володимир Гонський

1 лютого 2026 року в Клубі цікавих зустрічей

Миколи Рудакова відбулася зустріч з Володимиром  Гонським - українським громадсько-політичним діячем, науковцем, публіцистом, бардом, ведучим найбільших патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану, Євромайдану, заслуженим діячем мистецтв України.

Володимир Васильович презентував гостям заходу свої книги "Людина і нація. Час воїнів" і "Формування патріотизму в умовах війни". 

"Людина і нація. Час воїнів".  Це книга про боротьбу за Україну в її соціофілософському, політичному та історичному вимірах : про національну ідею як рушій прогресу, про героїв національно-визвольної боротьби українського народу, зокрема, велич воїнів УНР, Холодного Яру, УПА, про мову як чинник формування людини і нації, про геноцид українського народу і його етапи, про політику і політиків, про суть і роль Майданів.

Володимир Гонський уже відвідував нашу бібліотеку майже чверть століття тому, подарувавши  разом з Олесем Донієм унікальну книгу "Студентська революція на граніті" (1995р.).

"Ввійди в цю мить. Вона  - уже пройшла

І стала буквою у долі-книзі..."

Топографія пам'яті

Велику історію легше збагнути, якщо розглядати її знизу, із перспективи окремих досвідів, подій, а також трагедій. Саме тому спогади - такі важливі для досліджень минулого. Спогади жертв такі ж важливі, як і спогади катів, не менш важливими є спогади катів, не менш важливими є спогади глядачів, байдуже, спостерігали вони за подіями активно чи пасивно. Адже всі ці свідки передають індивідуальні погляди на конкретні події, на ці погляди накладають відбиток відповідні національні наративи, у яких вони існують.

Про свою роль жертви люди зі зрозумілих причин говорять з більшою охотою, ніж про скоєні злочини.

Багато чого було в родині автора такого, що ще тоді, коли всі його рідні були живі, сприймав негативно. Воно мучило. Воно було злом. А він довгі роки не хотів знати про це нічого докладного, вирішивши не ставити запитань, так і залишити все в пітьмі. Сьогодні він дорікає собі за цю прогалину.

"Не можна заплющувати очі і затуляти вуха, коли опиняєшся віч-на-віч зі спогадами про той час. Надто, коли йдеться про спогади злочинців, які до того ж є близькими людьми..."

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Мартін Поллак - австрійський письменник, журналіст і перекладач. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи. Від 1987 року працював у часописі Der Spiegel, із кінця дев'яностих - вільний літератор. 

Поллак, М. Топографія пам'яті / Мартін Поллак. - Львів : Човен, 2018. - 216 с.

Світлиця Слова

Микола Рудаков і Олександр Хмельовський

"Слова, напоєні любов'ю,

Душі піднесену красу,

Неначе зірку вечорову,

Як дар небес Тобі несу"

Цього недільного дня 25 січня 2026 року в Клубі цікавих зустрічей Миколи Рудакова гостював цікавий письменник з міста Обухів на Київщині Олександр Хмельовський. Харизматична особистість. Член НСПУ, лауреат премії імені Андрія Малишка. Автор десятку книг поезії та прози, сотні текстів пісень, які виконують популярні майстри української естради Ліна Прохорова і Анатолій Демчук та інші. (Текст Миколи Рудакова)

Дякуємо за подарунок!

 Колектив бібліотеки "Деміївська" щиро вдячний нашим читачам Діані та Олександру  Ярусевичам  за подаровані книги!

Майстерклас з виготовлення українського оберегу

 В українській культурі кінь - символ сонця і водночас потустороннього світу; циклічного розвитку світу; нестримних пристрастей та інстинктів; чоловічого начала; інтуїтивного пізнання.

В окремих язичницьких обрядах слов'ян кінь пов'язувався також із водою. Митрополит Іларіон вказував, що "з давнього часу кінь, особливо вороний чи баский, став символом швидкості..." На всесвітньо відомих Мамаях кінь символізував волю. Безмежно любили коней запорозькі козаки, називаючи їх не інакше як "нерозлучними товаришами", "вірними братами".

                    Козак власне і був козаком, коли мав коня. У

фольклорі козак звертається до коня, як до побратима, просить "розбити тугу по темному лугу", винести з "тяжкої неволі". За словами Д. І. Яворницького, козак просить коня "розділити його радість у перемозі над ворогом, заповідає йому, вмираючи, передати з дикого степу вісточку дорогим товаришам і близьким родичам у славній Січі і далекій Україні..."

Усна народна творчість, література змальовують коня "вороненьким", "баским", "вітроногим". Вирізблені з дерева кінські голови (коньки), підкови були надійним оберегом від злих духів.

24 січня 2026 року спільно з громадською організацією "Спілка жінок Києва" ( голова - Лідія Москаленко)  відбувся майстерклас з виготовлення коней. Майстриня Алла Поплавська навчала  присутніх навичкам виготовлення символа прийдешнього року.

Джерело :  Словник символів культури України / за заг. редакцією В.П.Коцура. - Київ : Міленіум, 2002. - с. 114-115.