Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

понеділок, 31 січня 2022 р.

Пам'ятаємо Героїв Крут : онлайн захід

Під час проведення патріотичних читань для військовослужбовців в/ч 3030 до заходу долучилися учні та педагоги ліцею "Голосіївський" № 241. Захід транслювався на платформі ZOOM для учнів 10-х класів, які тимчасово навчаються дистанційно.

пʼятниця, 28 січня 2022 р.

Ціною юнацької крові


                      "І коли кинем на ворога час

Незгладимої скрути,

Взнає він добре, про віщо для нас

Крикнули кров'ю Крути"

Олекса Стефанович

29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії - бій під Крутами. 

Сьогодні, 28 січня 2022 року, напередодні Дня пам'яті героїв Крут, розпочато цикл патріотичних читань "Ціною юнацької крові". Присутніми на заході були військовослужбовці військової частини 3030 м. Києва.







четвер, 20 січня 2022 р.

День в історії

21 січня
 1978 року, протестуючи проти русифікації, колишній повстанець і політв'язень Олекса Гірник вчинив акт самоспалення на Чернечій горі в Каневі. Самопідпал  біля могили Тараса Шевченка Олекса Миколайович здійснив у переддень 60-ї річниці проголошення самостійності України Центральною Радою.
Патріарх Мстислав (Скрипник) побувавши в Каневі 22 травня 1991 року,  сказав : "Хтось може подумати, що Олекса Гірник - самогубця. Але той, хто йде на війну за Батьківщину - свідомо на смерть іде заради життя, хіба самогубцею є? Думаю, що Бог його простить. Він усього себе віддав Україні, без останку".

У 2007 році за проявлені громадянську мужність і самопожертву в ім'я незалежності України Олексі Гірнику посмертно присвоєно звання Герой України.

Джерело: Самостійна Україна. - 2012. - січень-лютий-березень.- с.23

вівторок, 18 січня 2022 р.

Українському кіно - бути!

Морозний ранок 18 січня 2022 року в бібліотеці "Деміївська" видався гарячим - Кінокомпанія "Київтелефільм" знімала один із епізодів багатосерійного художнього телевізійного фільму під робочою назвою "Ти мене ніколи не забудеш". Про що фільм? Звісно, про кохання! 

Дуже приємно, що українські кінокомпанії вже четвертий(!) фільм знімають саме в нашій бібліотеці!

Кадри майбутнього фільму


Робочі моменти

День в історії. Постаті

Іван Труш

 18 січня 1869 року в селі Висоцькому Бродівського повіту на Львівщині в родині бідного сільського кравця народився український живописець Іван Іванович Труш. Професійну освіту здобув у Краківській художній академії. Саме в її стінах молодий митець оволодів навиками  реалістичного рисунка, навчився тонко моделювати форму й відчувати колір, значною мірою збагнув таємниці пленеру. Все це дозволило йому згодом виробити власну, глибоко оригінальну творчу манеру й стати одним з найвидатніших живописців свого часу.

Іван Франко

Після закінчення академії Іван Труш повернувся в Україну й оселився у Львові. Тут, на рідному грунті й розквітнув його живописний талант. Важливу роль у формуванні естетичних поглядів І. Труша   відіграв Іван Франко. Зі свого боку, художник виявляв щиру любов і повагу до Івана Яковича Франка, свідченням чого, зокрема, є ціла серія любовно виконаних ним високомистецьких портретів письменника.

Маркіян Шашкевич

Особливу цінність в потретній спадщині І.Труша посідають портрети видатних діячів української національної культури : Івана Франка, Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Івана Нечуй-Левицького, Миколи Лисенка, Маркіяна Шашкевича, а також членів родини митця, зокрема його дружини Аріадни - дочки Михайла Драгоманова, яку художник портретував багато разів і з особливим натхненням. 

Іван Труш з однаковим успіхом виступав у різних живописних жанрах і, зокрема, - в побутовому жанрі. Передусім Іван Іванович відомий своїми творами гуцульського циклу. Протягом всього свого життя художник неодноразово відвідував Гуцульщину, вивчав оригінальний побут і поетичні звичаї верховинців, характерні типи жителів Карпат.

Портрет Лесі Українки

Дослідники творчості Івана Труша справедливо відзначають виняткову одухотвореність створеного художником образу Лесі Українки, підкреслюючи, зокрема, багатозначність погляду портретованої, передача якого доступна далеко не всім митцям.
Винятково активною і плодотворною була діяльність І.І. Труша в галузі організації культурно-мистецького життя в Галичині. Поряд з Іваном Франком він був тим центром, навколо якого групувалися культурні сили краю. Виступав І.  Труш і як літературний та художній критик, сприяючи своїми виступами пробудженню в народі національної самосвідомості та інтересу до рідної культури й мистецтва.
Іван Труш "Захід сонця в лісі"
У Львівському Національному музеї імені Андрея Шептицького зберігається картина Івана Труша "Захід сонця в лісі". Незважаючи на те, що це порівняно ранній твір художника, мистецький рівень його досить високий. Світло, що ллється з глибини композиції, створює виняткової сили живописний ефект. Підкреслений реалізм, витонченість колориту та висока техніка виконання роблять цей твір митця помітним явищем у всьому українському пейзажному живописі.
Саме Івану Івановичу Трушу належить слова : "Нам треба стояти… ногами на нашій землі, головою бути в Європі, а руками обхоплювати якнайширше справи української нації".

Помер Іван Іванович Труш 22 березня 1941 року в Львові. Похований на Личаківському кладовищі.

Джерело: Жаборюк, А. Український живопис останньої третини ХІХ - початку ХХ століття/ Анатолій Жаборюк. - Київ - Одеса: Либідь, 1990. - с. 244-259.

пʼятниця, 14 січня 2022 р.

Високі обрії поета

Володимир Мордань

 До 85-річчя від дня народження українського письменника і журналіста, лауреата літературної премії імені Олександра Олеся Володимира  Морданя в бібліотеці "Деміївська" презентовано книжкову виставку про його життя та творчість.  Володимир  Мордань по праву належить до когорти поетів-шестидесятників. В українську літературу входив разом з В. Симоненком, Б. Олійником, І. Драчем, В. Діденком та іншими, котрі виступали за високе громадянське звучання поезії, проти сковуючих нормативів, канонів та декларативності.

Напередодні ювілею Микола Рудаков подарував бібліотеці книги Володимира Морданя і зазначив, що ім'я та творчість письменника живуть доти, доки  пам'ятають та читають їхні книги.

"Поезія - це життя мови" С. Жадан

13 січня 2022 року у читальній залі бібліотеки відбулося засідання київської поетичної студії "Мрія". Власні вірші читали : Ольга Кондратенко, Віктор Дехтяренко, Віталій Єгоров, Марія Сакалі, Наталія Барабаш. Гостем заходу був  давній друг нашої бібліотеки - письменник, сценарист кіно та телебачення Андрій Дмитрук.


четвер, 13 січня 2022 р.

Щедрий вечір, добрий вечір!

За тиждень після коляди, напередодні старого Нового року - Щедрий вечір. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.

Із давніх-давен пісня стала невід'ємною частиною побуту українського народу. Але є  пісні - традиційні та обрядові, - які  приурочені до особливих днів у році. Такими днями є новорічні та різдвяні свята.

 Щедрівки - дуже давні пісні, які виконують в Україні переважно в щедрий (багатий) вечір.  Виконавці щедрівок - "щедрувальники", "щедрівники" бажають здоров'я, добробуту, щастя усім присутнім слухачам. Колядки та щедрівки, які співали наші пращури, сьогодні  виконав  читач бібліотеки Олександр Гаврилов.


 


середа, 12 січня 2022 р.

Дякуємо за подарунок!

Колектив бібліотеки "Деміївська" щиро дякує мешканцям нашого мікрорайону  за подаровані  книжки!

четвер, 6 січня 2022 р.

"Часом можна висловить пейзажем

Те, для чого слів нема людських"

Максим Рильський 

На жаль, новорічні та різдвяні свята ми зустрічаємо без снігу. Але колектив бібліотеки "Деміївська" пропонує Вам насолодитися справжньою, красивою, чарівною зимою на світлинах нашого читача Максима Юнгера!                              Свій трудовий шлях Максим Вікторович починав фото- кореспондентом газети "Друг читача". Після чого фотографія є його хобі протягом багатьох років.


середа, 5 січня 2022 р.

Джерела дитинства у свідомій самоорганізації молоді

 У перший робочий день 2022 року колектив бібліотеки та її читачі отримали подарунки - головний науковий співробітник Державного інституту сімейної та молодіжної політики, професор, доктор психологічних наук Сергій Болтівець передав у дар Семикнижжя Молодіжного Сокільства авторства Сокільського орудника Романа Расевича з власними передмовами до кожної книги.

Семикнижжя об’єднує 7 книг про Українське Молодіжне Сокільство 2017 – 2021 років видання: «Дорогами долі» з передмовою «Джерела дитинства у свідомій самоорганізації молоді» (2017); «Суголосся доби» з передмовою: «Дитяче Сокільство у русі до майбутнього щастя свого народу» (2019); «Долоні правди» з передмовою «Витоки майбутнього розквіту Українського Дитячого Сокільства» (2020); «Громадівське виховання молоді» з передмовою «Молодіжне понадшкілля Української громади» (2020); «Сокільська повість: книга перша» з передмовою «Сокільське орудництво Романа Расевича» (2021); «Сокільська повість: книга друга» з передмовою «Своє рідне виховання Української молоді»(2021); «Сокільська повість: книга третя» з передмовою «Сокільське гуртування заради життя» (2021).

Колектив бібліотеки сподівається на подальшу співпрацю з Державним інститутом сімейної та молодіжної політики щодо отримання книг про молодь і для молоді, а також літературу, яка багато в чому зорієнтовує, якщо не сказати точніше – визначає майбутні долі молодих людей.