Київські адреси Лесі Українки та її родини

 "Київські адреси Лесі Українки та її родини" - маршрут, розроблений краєзнавцем, туристом, методистом клубу "Десантник" В'ячеславом Івановичем Дзівалтовським та відділом краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, розширює коло поціновувачів та спонукає дізнатися про життя і творчість Лариси Петрівни Косач в столиці щоразу більше.

В День народження Лесі Українки 25 лютого завідувачка відділом краєзнавчої літератури та бібліографії Тетяна Серебреннікова представила маршрут в бібліотеці «Деміївська» ЦБС Голосіївського району міста Києва.

Згадали, як вже прогулялися частинкою

маршруту "Леся Українка в Деміївці" минулого року. І як представили повний маршрут на 80-річчі нашої бібліотеки, яка носить ім'я великої українки. Поділились цікавинками і оновленнями маршруту і навчили всіх присутніх користуватися ресурсом Цифрова бібліотека «Київ», де маршрут представлений у вільному доступі. А також рекомендували книгу Алли Диби і Олександри Шалагіної «Найкраща лілея з родинного саду Косачів».

Краєзнавчі напрацювання бібліотеки «Деміївська», представлені завідувачкою бібліотеки Галиною Козловою, є частиною нашої захопливої подорожі, яка на сьогодні включає 22 об'єкти, десятки імен сучасників Лариси Петрівни, а також рахуємо вже кілька сотен наших сучасників, киян - відвідувачів бібліотеки, які можуть самостійно провести таку лесеукраїнкознавчу екскурсію. І ми прагнемо, щоб ще більше людей прогулювалися столицею зацікавлено і вдумливо, і знали сторінки і адреси нашої історії та її видатних діячів (З сайту Публічної бібліотеки імені Лесі Українки)

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Рідна мова

Наймелодійніша у світі,

З арійських сонячних віків,

Благословенна в первоцвіті,

В молитвах пращурів-волхвів.

Її слова  -  це Сад магічний,

Це  -  Море квітів навесні,

Це  -  Поступ  русичів величний,

Їх  -  Заповіти і Пісні.

Легенд, Переказів суцвіття,

Харизма Образів, Видінь,

Це  -  Діалектів розмаїття,

Це  -  Пуповина поколінь.

Народу райдужна  Підкова,

Священний Код і Оберіг!

Це  -  материнська Колискова,

Це  -  рідний батьківський Поріг.

Це  -  Доля нації, народу,

Його   -  всі Радощі й Жалі..,

Молю вас!  -

У любу негоду,

Шануймо!

Бережім  її !!!

 Василь Василенко,

український диригент, Народний артист України, поет

"Скарби проникливих мелодій"

Спогади про Ігоря Шамо

"Живим лишив свої клавіри - літописи любові й віри..." Д. Луценко

(до 100-річчя від дня народження)

В один із урядових концертів нас запросили заспівати дві пісні Ігоря Шамо "Києве мій!", "Под березой". Ігор Наумович захотів послухати їх перед відповідальним виступом. Композитор запросив нас додому на вулиці Костельній, сів за рояль і сам виконав ці твори, а потім разом з нами, зробив нам зауваження : другий куплет заспівати на piano і після нього програш, а в кінці  третього куплета, останні аккорди зробити спочатку piano, потім крещендо і закінчити форте. Його дружина Людмила запросила нас до столу на чашку чаю з тортом - вони були дуже люб'язні, привітні та доброзичливі. Ми з Вікториною Мартиросовою були в захваті від його інтелігентної поведінки та аристократичних манер. Коли я зустрічала його в консерваторії, мене завжди вражав його  елегантний одяг, капелюх чи берет на голові. І обов'язково - краватка.

Ігор Наумович - неймовірно талановитий композитор; головне в його музиці - це мелодія, виразна, яка проникає в серце відразу і хвилює. Майже всі його пісні звучать до сих пір, багато людей гадають, що це народні пісні, настільки тісно вони ввійшли в наше життя. Ми були сусідами по дачі в Конча Заспі, але вже там більше бачились з його сином Юрієм. Його донька Тамара живе в Німеччині, а онука співає "Києве мій!" завжди в концертах. 

У 2020 році відбувся ювілейний концерт до 95-річчя від дня народження славетного композитора. Я в ньому приймала участь, а в кінці разом з усіма учасниками заспівали гімн столиці "Києве мій!". Тамара була розчулена : квіти, збірник І. Шамо і сльози на очах...

                         Людмила Семененко, Народна артистка України, оперна співачка

14 лютого - Міжнародний день дарування книг

 Дя - ку- є - мо!

Філософ, якому бракувало мудрості

Усі заслуговують на любов і не мусять нічого робити чи доводити, щоб її мати

Молодий філософ Сандро переживає втрату коханої дружини Тіффані. За офіційними даними, вона трагічно загинула в лісах Амазонки. Нібито місцеве плем'я індіанців принесло кохану філософа в жертву. Забувши про всі вірування, що вчать любити та пробачати, Сандро жадає помсти. Він вирушає в саме серце амазонських низовин, шукаючи дикунів, які забрали в нього найдорожче. Філософ розробляє план знищення племені, навіть не підозрюючи, що ті, кого він вважає жорстокими та кровожерливими, знають про любов більше за нього. Утім лише любов здатна врятувати плем'я і повернути самому Сандро віру в життя.

Гунель, Л. Філософ, якому бракувало мудрості/ Лоран Гунель; пер. з фр. Ю. Кузьменко. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2021. - 352 с.

Доріг на світі є багато, Ти ж, серед всіх, обрав свою...

Микола Рудаков

 Микола Рудаков  - український журналіст, культуролог, громадський діяч, меценат і продюсер. Народився в смт Чупахівка Охтирського району Сумської області. Працював в системі МВС України, по тому - заступником директора УГКО "Укрконцерт", першим директором Республіканського будинку художніх колективів. У 1994 році створив і очолив Міжнародний доброчинний фонд "Українська хата", а з 1995 року - засновник і головний редактор газети "Хата". Засновник та президент всеукраїнських та двох міжнародних фестивалів. Автор низки окремих статей в Енциклопедії сучасної України, понад тисячі публікацій в пресі, виступів на радіо, телебаченні.

Автор книг : "Чупахівка чотирьохсотлітня", "Автографи майстрів" та перша книга віршів "У росах ноги набродив", редактор-упорядник семи книг.

9 лютого 2025 року відбувся літературний вечір "Доріг на світі є багато, Ти ж, серед всіх, обрав свою..."

Останні дівчата

"Останні  дівчата" - перший детектив колишнього журналіста Тодда Ріттера, який пише під псевдонімом Райлі Сейґер. Книга стала світовим бестселером, отримала премію ITW Thriller Award, а Стівен Кінг назвав її "великим трилером".

"Я знаю, що сталось у Сосновому котеджі. Мені не потрібно пам'ятати, як саме це сталося. Бо подробиці - це хитра штука; вони можуть відволікати. Буде їх забагато - і за ними не розгледиш голої жорсткої правди..." 

Десять років тому Квінсі Карпентер вдалося неможливе. Вона вижила тієї жахливої ночі в Сосновому котеджі, коли загинули всі її друзі. Журналісти одразу охрестили її "останньою дівчиною", як до цього вже називали Саманту і Лізу. Поєднує дівчат те, що в різний час і за різних страшних обставин їм трьом єдиним вдавалося вижити, а от відрізняє те, що з них лише Квінсі так і не пам'ятає, що з нею трапилося...

Зараз дівчина живе своє ідеальне життя на Мангеттені - чудовий хлопець, популярний блог, найкращий друг-поліцейський, який власне і врятував її життя. Все прекрасно, якщо не забути випити ксанакс, звісно.

Ідилія розсипається вщент, коли на порозі її дому з'являється Саманта, яка завзято набивається в подруги. А Лізу тим часом знаходять мертвою...

Минуле перестає бути просто минулом. І Квінсі таки доведеться з'ясувати, як же їй тоді вдалося вижити і чому саме їй. Та чого вартуватиме ця правда?

Райлі Сейґер Останні дівчата / Райлі Сейґер ; пер. з англ. Р. Гардашука. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. - 432 с.

З історії української культури

 30 січня 2025 року для учнів 10-Б ліцею № 241 "Голосіївський" відбулася бесіда з історії української культури.

З історії української культури

  Культура – це досконалість в житті. Діна Дін

Збереження та розвиток української національної культури особливо важливі під час війни. 30 січня 2025 року для учнів   9-Г класу ліцею        № 241 "Голосіївський" відбулася бесіда з історії української культури.