З історії українського кіно

 24 жовтня 2024 року для  учнів 7-В класу ліцею № 241 "Голосіївський" відбулася бесіда "З історії українського кіно".

Петриківка - перлина України

 24 жовтня 2024 року для студентів 1 курсу факультету журналістики Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася бесіда "Петриківка - перлина України". Першокурсники зацікавлено прослухали інформацію про життєвий та творчий шлях лауреатки Шевченківської премії Марфи Ксенофонтівни Тимченко. 

З історії українського кіно

 24 жовтня 2024 року з  учнями 9-Б ліцею № 241 "Голосіївський" та студентами 1 курсу факультету журналістики Національного університету біоресурсів і природокористування  відбулася бесіда "З історії українського кіно".

Станиславів, Станіслав, Івано-Франківськ...

Три імені одного міста, між якими не лише роки та десятиліття, а й долі людей. 

Ця  книга про одну мешканку Івано-Франківська з тих часів, коли він ще не був містом Франковим, про яскраву і неповторну Стефанію Мулярову.

"Як тільки Ви переступаєте поріг ресторації Мулярових, одразу потряпляєте в іншу епоху. Це не просто заклад харчування, це своєрідний музей Галицьких побуту і кулінарії минулого століття. Наша ресторація, а не ресторан, оселилася в будинку періоду Австро-Угорщини. І це не випадково. Тут свого часу мешкала видатна кулінарка Стефанія Мулярова. Будинок для себе і своєї родини в 1909 році звів заможний мешканець Станіслава (так колись називався Івано-Франківськ), місцевий адвокат Ісаак Гольдфельд. Його невістка, дружина старшого сина, Стефанія Мулярова прославилася на все місто своїми кулінарними здібностями. І наша ресторація Мулярових продовжує її славу".

У цій книзі є пристрасті, дуелі, упирі, втечі, таємні побачення та смаколики. Це смачні оповідання про те, яким було місто чи могло бути, якби... Про місто, яке, здається, ще пам'ятає кроки Стефанії та аромат її запашної випічки.

Нині у помешканні пані Мулярової діє ресторація, в якій готуються страви за її переписами.

Переписник пані Мулярової [Текст] : Ольга Деркачова, Ірина Фіщук. - Брустурів : Дискурсус, 2019. - 96 с.

Руки милості

Благодійним фондом «Руки милості» за підтримки та фінансового сприяння міжнародних неурядових організацій «World vision» та «Aktion Deutschland Hilft» реалізується благодійний проект щодо підвищення життєстійкості постраждалих від війни українців шляхом надання послуг захисту, в рамках якого в різних областях України відкрито 6 денних центрів для дітей вразливих категорій, з них 2 - у м. Києві (по вулиці Левка Лук'яненка, 29 біля метро Мінська та по вулиці Деміївська, 13). 

Дані простори надають можливість кожній дитині віком від 6 до 17 років з числа соціально вразливих категорій (ВПО, СЖО, багатодітні малозабезпечені сім’ї, сім’ї військових тощо): 

• безкоштовно пройти освітньо-розважальну програму з 8 зустрічей у позашкільний час протягом місяця, а також за бажанням вільно відвідувати центр додатково ще один місяць, 

• веселі активності, майстер-класи, екскурсії, пікніки, 

• арт – терапія, рекреаційні заходи, 

• спілкування та можливість знайти нових друзів, 

• тренінги, групи підтримки для батьків. Програма передбачає залучення батьків (або одного з батьків) у двох тренінгах на тему “Позитивне батьківство” та у фінальний святковій зустрічі “Батьки + діти” наприкінці місяця. При потребі сім’ям та дітям будуть надаватись психологічні послуги. 

Про обов'язки використання державної мови в суспільному житті

Як спілкуватися з людьми з інвалідністю

Головне – Людина, а не її інвалідність. Розмовляючи з людиною з інвалідністю, звертайтесь безпосередньо до неї, а не до супроводжуючої особи або перекладача жестової мови, який присутній при розмові.

• Коли Ви знайомитеся з людиною з інвалідністю і хочете привітати її потиском руки, зробіть це невимушено. Якщо це людина з порушенням зору, слуху, протягніть руку для привітання перші та назвіть своє ім’я. 
•  Коли Ви хочете запропонувати свою допомогу, запитайте спочатку чи вона потрібна. Не проявляйте жалість до людини (дитини) з інвалідністю в кріслі колісному, не кладіть їй руку на голову, плече, не звертайтесь зменшуваними іменами. Крісло колісне – це частина недоторканого простору людини. Спиратися на нього те ж, що і спиратися на саму людину. Розмовляючи з людиною, що користується кріслом колісним, намагайтесь розташуватися так, щоб її та Ваші очі були на одному рівні, тоді Вам буде простіше вести розмову. 
•  Розмовляючи з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно. Майте терпіння - чекайте доки людина закінчить фразу. Не виправляйте її та не намагайтесь пояснити щось замість неї. Якщо це потрібно, задавайте короткі запитання, які потребують коротких відповідей.
• Розмовляючи з людиною з порушенням зору, обов’язково назвіть себе і тих людей, які прийшли з Вами. Якщо Ваша розмова проходить в групі, не забувайте пояснити до кого Ви в цей момент звертаєтесь. Озвучуйте все, що Ви пишете на дошці або показуєте на екрані. 

•  Щоб звернути на себе увагу людини з порушенням слуху, помахайте рукою або доторкніться до неї. Говорячи з нею, дивіться їй прямо у вічі і говоріть чітко. Деякі люди читають по губах. Намагайтесь стояти так, щоб Вас було добре видно та щоб Вам нічого не заважало (чашка з кавою, їжа, папка і т.д.)
•