Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

вівторок, 21 листопада 2017 р.

Голодомор 1932-1933 років в український художній літературі

                                                                                                                            Страшне число
                                                                                                                  У нелюдській напрузі
                                                                                                                 Пропалює світи до глибини:
                                                                                                                 У тридцять три розіп'ято Ісуса
                                                                                                                 У тридцять третім на земному прузі
                                                                                                                 Розіп'ято мільйони без вини"
                                                                                                                                         Борис Олійник
  "Реалії Голодомору 1932-1933 років в Україні знайшли широке відображення в українській літературі різних жанрів. Для митців природно реагувати на суспільні процеси, художньо осмислюючи їх. Трагедія Голодомору 30-х років, яка принесла мільйонні втрати безневинних жертв, не могла не стати пильним об'єктом творчих пошуків письменників. Через художнє слово вони доносять причини й наслідки трагедії. Найстрашніші наслідки - це масштаби людських втрат, що вражають. Тому мотив смерті в цих текстах домінує, виявляє масовість смертей в усіх регіонах радянської України.
                Письменники, незважаючи на те, що це художні тексти, зберігають назви географічних місць, це витікає з намірів наблизити художній текст до реальності, відтак документальний, фактологічний складник відіграє надзвичайно важливу роль. 
           У творах про Голодомор 1932-1933 р.р. письменники виступають художніми літописцями, бо відображають художню картину дійсності, в якій ідуть за історичною правдою; вона є їх головною мотивацією до написання творів, що становлять своєрідну художню пам'ять про один із найтяжчих періодів української історії". (Конончук, Т. "Висвітлення Голодомору 1932-1933 років в українській художній літературі/ Т. Конончук //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Голодомор 1932-1933 років: втрати української нації".-Київ: 2017.- С.187-192.)
           Перед учнями 10-Б класу ліцею "Голосіївський" № 241 виступила завідувач кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України, професор Тетяна Іванівна Конончук. Нагороджена державним орденом "За заслуги" ІІІ ступеня за вагомий внесок у дослідження трагедії Голодомору 1932-1933 років. Член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України. Лауреат премії Фонду Тараса Шевченка "В своїй хаті своя правда, і сила, і воля" (2012); нагороджена НСЖУ пам'ятною медаллю "Лагідна сила" (2013) за активну журналістську діяльність на ниві пропаганди української культури в пресі та на радіо, лауреат Премії імені академіка Петра Тронька (2014). Автор понад 100 наукових праць.
  На закінчення заходу Тетяна Іванівна Конончук подарувала учням і колективу бібліотеки "Деміївська" свої книги, серед яких "Затемнення українського сонця, або Трагедія голодомору 1932-1933 років у фольклорі України".

Немає коментарів:

Дописати коментар