День в історії. Постаті

12 липня 1924 року в селі Сингаї Коростенського району на Житомирщині народився поет-пісняр, гуморист, член Національної Спілки письменників України  Василь Юхимович. 

Василь Юхимович

Пісні, що вже стали майже народними: "Журавка", "А льон цвіте", "Там, де ми ходили", "Їхав я по гравію", - ці поетичні твори В. Юхимовича  звучали у виконанні популярних артистів і творчих колективів, серед яких Д. Петриненко, А. Паламаренко, квартет "Явір", В. Буймістер, В. Степова.

У доробку заслуженого працівника культури України, лауреата премії імені Остапа Вишні близько 200 пісень, написаних у співдружності з композиторами: П. Майбородою, І. Шамо, О. Білашем, Я. Цегляром, І. Сльотою, С.Козаком, більшість з яких становлять золотий фонд українського радіо і телебачення.

Василь Лукич двадцять вісім років працював заввідділом літератури і мистецтва та заступником головного редактора у популярному щотижневику "Україна". Спілкування з людьми на журналістських шляхах вилилось у два десятки книг, серед яких "Матері", "Подорожній", "Імена - це дивина", збірки весільних пісень "На Поділлі весілля", колядки "Щедрий вечір, добрий вечір" та цілого ряду дитячих творів.[1]
[1] Рудаков, М. Автографи майстрів. - Київ: МДФ "Українська хата", 2005. - с.115-116.

Помер Василь Юхимович у 2002 році.
Членом Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України Віктором Васильчуком засновано Літературну премію імені Василя Юхимовича. Ця українська літературна премія - творча відзнака за вагомий внесок у розвиток української літератури, поезії, прози та літературної критики. Першим головою Оргкомітету Премії Юхимовича був Микола Сингаївський.

    Пісня "А льон цвіте" (слова В.Юхимовича, музика І.Сльоти) звучить  у виконанні заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України "Дарничанка". Художній керівник - заслужений працівник культури України, професор Петро Андрійчук.