Тої слави козацької повік не забудемо

Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатющої історії українського народу.

День захисника України - свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва.

Метою представленої виставки є розширення та поглиблення знань відвідувачів бібліотеки про козаків - славних захисників України; ознайомлення їх з традиціями та звичаями козаків, які примножують сучасні захисники нашої рідної країни.

"Сила вітру" у Києві. День 2: "Проза і верлібр"

1 жовтня у стінах бібліотеки відбувся поетичний фестиваль "Сила вітру", організатор якого Олексій Мартиненко зібрав навколо себе талановиту молодь.

Другий день фестивалю був присвячений популярній малій прозі та верлібру. Особливо треба відзначити наших молодих поетів - Софію Маркіну, Олександра Ткаченка, Анну Гуцулку і Олексія Білогорського. До речі, незважаючи на хворобу, Олексій приїхав на захід на візку. Також він успішно навчається на 3-му курсі біологічного факультету Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Також на фестиваль завітала наша улюблена поетеса Юлія Єрмак. Чудові вірші свого чоловіка прочитала зав.відділом масової роботи і роботи з громадськістю ЦРБ ім. М.О. Некрасова ЦБС Голосіївського району міста Києва Ніна Локоть. Присутня молодь з цікавістю слухала вірші і прозу подружжя Людмили і Геннадія Білогорських.

Більше фото дивись: https://vk.com/club17377662

Поетичні акварелі осені

           На абонементі для широкого загалу читачів розгорнуті книжкові виставки циклу             "Поетичні акварелі осені"

Тіні Бабиного Яру

                                                                                      Осіння, пам'ятна, в жалобі чорна ніч.

                                                                                               У Бабинім Яру палають сотні свіч...

                                                                                                 Абрам Кацнельсон

   

Юлія Єрмак

"Мене почали водити до Бабиного Яру років з п'яти. Я пам'ятаю як збиралися люди з трьох дворів: бабусин, по Жилянській, 17, № 19 - сусідній  і будинок за № 48 по вулиці  Горького (сучасна назва Антоновича), що примикав до них з тилу. Збиралися всі без розрізнення національностей. До Бабиного Яру добиралися з пересадками, а потім ще довго йшли пішки. 

     Чим ближче до Бабиного Яру, тим більше ставало людей. І, незабаром, весь Бабин Яр був заповнений народом. Кричали, плакали, рвали на собі волосся. Події були ще зовсім свіжі. І майже в кожній родині  був хтось, що не повернувся з Бабиного Яру. Несли з собою квіти і горілку. Горілку не пили -  її бризкали на землю в різних місцях яру. 

        І всі, хто туди приходив, знали одну стареньку. Перед нею розступалися, їй допомагали. У кожного було своє горе, але її горе було незрівнянне ні з чим: на війні загинули її чоловік і дев'ять синів, а в Бабиному Яру дев'ять невісток і вісімнадцять онуків. 

      Останній раз я бачила її, коли мені було вже років тридцять. Вона була вже зовсім слабка. Втомившись, сідала посидіти на купині. Їй допомагали піднятися і вона повільно брела по Яру, іноді нахиляючись і опускаючи на землю одну квітку з букета, який завжди приносила з собою".

            Саме так пам'ятає ці події наша постійна читачка Юлія Єрмак. До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру Юлія Наумівна написала поему, яку вперше прочитала на заході у нашій бібліотеці.

                                                        

  Тіні Бабиного Яру

Она была счастливей всех на свете. Лучистый взгляд из под крутых бровей. Любимый муж, просторный дом и дети… Не просто дети – девять сыновей! С такой оравой не помрёшь со скуки. Весь день в заботах, ночью не до сна. Мужали сыновья, рождались внуки И каждому она была нужна. Ей целый день хотелось улыбаться. То засмеётся, то вдруг запоёт. Невесток – девять, внуков – восемнадцать. Не всякому такое бог даёт. Недосыпала, целый день в движеньи, А, всё-таки, в душе цвела весна. Стареть бы ей в любви и уваженьи, Но вдруг случилось… началась война. На пятый день ушли её ребята И муж (пройдя по возрасту с трудом). Их проводили до военкомата И возвратились в опустевший дом. Тревожно жили под тяжелым небом. Разруха, страх, пожаров черный дым… В тот день она с утра ушла за хлебом. Вернулась – и застала дом пустым. Уже потом соседи рассказали Каким молниеносным был удар. Пришли машины, немцы всех согнали И увезли в какой-то Бабий Яр. Куда бежать? Кого молить о чуде? Где на немой вопрос искать ответ? А рано утром ей шепнули люди, Что внуков и невесток больше нет.

Она окаменела. Слёз не выжать. Боялась дня, боялась видеть сны. Она жила. Ей надо было выжить. Она своих мужчин ждала с войны. И вновь бои и свежие воронки, И вновь закат пожарами алел… А в декабре прислали похоронки. Все десять. Ни один не уцелел. Она жила. Откуда брались силы В пустынном доме жить совсем одной?! А в Бабий Яр ходила на могилы. Зимой и летом. Каждый выходной. Болело сердце, ноги уставали, Но в Бабий Яр тянуло всё сильней. И люди вместе с нею горевали, И тихо расступались перед ней. Безмолвие беды слышней, чем крики. Совсем седая, старая совсем, Она молчала. Плакали гвоздики – Цветы печали, ровно ТРИДЦАТЬ СЕМЬ, Рыдал сентябрь, волос дождём касался, Выл ветер, каждый клён пылал огнём. Сам Бабий Яр, казалось, ужасался Того, что люди сотворили в нём. Теперь там парк, аллеи и скамейки, И мирно зеленеют тополя. Но горький образ старенькой еврейки Здесь будет жить пока стоит земля.

Вітання з Всеукраїнським днем бібліотек!

      Привітати з професійним святом співробітників  бібліотеки "Деміївська" від імені педагогічного колективу спеціалізованої школи 1-3 ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 85 прийшли вчителька та учні.

Бабин Яр: багатонаціональна трагедія людства

29 вересня 2016 року в Державному архіві Київської області відбувся круглий стіл до 75-тих роковин трагедії в Бабиному Яру на тему: «БАБИН ЯР: БАГАТОНАЦІОНАЛЬНА ТРАГЕДІЯ ЛЮДСТВА», участь у якому взяли Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації, Центральний державний кінофотофоноархів ім. Г.С. Пшеничного, Державний архів м. Києва, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний союз», Іудейська релігійна громада «Міцва» (м. Біла Церква), бібліотека «Деміївська» ЦБС Голосіївського району м. Києва  та ін.

Учасниками круглого столу обговорені актуальні теми, що стосуються масових розстрілів безневинних жертв німецько-фашистського режиму, які мають стати трагічним уроком для наступних поколінь.

Бібліотекар Тетяна Прилєпова у своєму виступі звернула особливу увагу всіх присутніх на висвітлення теми Бабиного Яру в українській та світовій літературі.

За підсумками  засідання, учасниками круглого столу прийнято резолюцію щодо подальшої співпраці та дій у  даному напрямку…

Тетяна Прилєпова - бібліотекар бібліотеки "Деміївська" 

Учасники круглого столу

Петриківські мотиви

               29 вересня 2016 року у читальній залі бібліотеки відбувся майстер-клас з петриківського розпису для учнів  2-го курсу ДНЗ "Київське регіональне вище професійне училище будівництва" (майстер виробничого навчання Олена Нічікова).

                 Навчали молодь основам розпису члени Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів декоративно-прикладного мистецтва Олена Іванівна Скицюк та Олена Кулик (донька та онука майстрині Марфи Тимченко, яка зробила неоціненний внесок у розвиток петриківського орнаментального мистецтва).

Олена Іванівна Скицюк

Олена Кулик