Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

вівторок, 30 березня 2021 р.

Пізнаваймо себе, або Леся Українка в її 150-ліття від дня народження

   Творчість Лесі України (1871-1913) багатоаспектно збагатила українську культуру в різних жанрах літературних творів, і вони по праву увійшли до золотої скарбниці світової культури.

 Її слово безцінно вплинуло на українську мову, додавши їй нових барв і відтінків

Для ілюстрації візьмімо хоча б одну з її драматичних поем, як-от «Оргія», що присвячена періоду давньоримської історії. «Оргія» означає святкування та обряди на честь бога вина та веселощів (Діоніса – в грецькій міфології, Вакха чи Бахуса  - в римській). Відтворюючи художній час, Леся послуговується реаліями того періоду, характерними словесними формулами. Використовуючи їх, збагачує українську літературну мову, утверджуючи розпочате в цьому напрямі І. Котляревським, Т. Шевченком, І. Франком та іншими письменниками. Ці слова й словосполучення стають вагомими філологічними знаками в літературному тексті авторки, а тепер активно функціонують в  українській літературній мові. 
У драмі «Оргія» письменниця вводить такі, наприклад, слова-образи, як ритори, латинська поезія, хор панегіристівкорифей, Гомер, атріум, таблін, Меценат, що є прізвищем реального Мецената в Римській імперії. Античний антураж неминуче створюється за допомогою міфологічних образів, як-от АполлонПрометейПерсей, ТерпсіхораПерсефона та інші.
Водночас вживаються питомі українські слова з українського поетичного побуту, як-от бачимо в діалозі сестри Евфрозіни до брата Антея: «Чого ти, братику, так засмутився? / Се знов матуся тута воркотала? /  Ти не вважай – то вже стареча звичка». Тут і лад мови – лагідний, з любов’ю (братику, так засмутився) і те оціночне з певними нотками іронії – воркотала) створює щирий античний контекст, наповнений українським настроєм. Крім того, поема показує ставлення римлян до поневолених греків і цим містить політичний підтекст, виявляє асоціативні образи з українського ХІХ століття в ставленні Російської імперії до української мови. Про греків один із римлян, прокуратор, каже, що «В їх навіть мови не було ніколи!». (А ми знаємо велику давньогрецьку літературу – Есхіл, Евріпід, Софокл, Арістофан та ін.).  
Леся створює образ гордого співця Антея з греків, якому краще померти, аніж служити на панській оргії в римлян. Драматична поема «Оргія», як і вся творчість Лесі Українки, і сьогодні виявляє для нас, українців, в  її 150-ліття від дня народження велику патріотку своєї землі, яка через свою унікальну спадщину показує нам самих себе і те, які цінності маємо плекати в собі, в народі, в державі.

                                                                                                           Тетяна Конончук,

літературознавець, культуролог, 

завідувачка і професор кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України, член Національної спілки письменників України,

Немає коментарів:

Дописати коментар