День в історії. Постаті

Марія Миколайчук

 8 квітня 1941 року в селі Витилівка, Кіцманського району Чернівецької області народилася українська співачка, фольклористка, народна артистка України   Марія Євгенівна Миколайчук (уроджена Карп'юк).

Її шкільне життя було наповнене мистецтвом - Марічка співала, танцювала, грала у шкільних виставах, була активною учасницею художньої самодіяльності. Після закінчення школи  вступила до студії при Чернівецькому обласному драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. "Ви часом не сестра Миколайчука?" - запитав її хтось із членів приймальної комісії. "Ні", - здивувалася дівчина тому запитанню. А через якийсь час побачила в театрі високого юнака, котрий щось розповідав у колі своїх товаришів. Він також глянув на дівчину. Їхні погляди зустрілися - і та зустріч поглядів, вважає Марія Євгенівна, все вирішила в її подальшій долі.

Її голос - дар щедрої талантами Буковини. Цей голос можна порівняти з оксамитом зелених полонин і неповторним рельєфом Карпат. Вона співала в Народному хорі імені Григорія Верьовки. Потім настав тривалий період успішного концертування   у складі тріо "Золоті ключі" разом з Ніною Матвієнко і Валентиною Ковальською. То були часи глибокого застою, а тому спів їхній зігрівав серця і вселяв надію. Гармонія їхній голосів захоплювала, свідчила про глибину і невмирущість української душі.

Щастя знятися у фільмі разом зі своїми подругами випало 1972 року, коли на Полтавщині знімали "Пропалу грамоту" за Гоголем. Тріо "Золоті ключі" виконало кілька пісень у кадрі - "Розпрягайте, хлопці, коней", "Благослови, земле". Музику до цього фільму компонував Іван Миколайчук, саме тому такою природною є пісенно-музична складова. Тріо дівчат у фільмі було потрібне, аби унаочнити пісенність українців.

 Останні десятиліття Марія Миколайчук - солістка Держтелерадіо, з яким також записала чимало пісень для фондів українського радіо. Практикувала сольний спів. Випустила три диски : перший "Прощаюсь, ангеле, з тобою", другий - "Буковина" 2002 року в мистецькому проєкті "Наша Україна в піснях і музиці". Третій диск "Ой червона калиночко" вмістив 27 пісень. І один твір там особливий : "Прощай, прощай, моє кохання" - музика Івана Миколайчука на слова Ґ. Ґейне в перекладі Івана  Франка.

Іван Миколайчук передчасно залишив цей світ. Його дружина Марія Миколайчук трепетно береже його пам'ять - 1991 року вийшла упорядкована нею книга спогадів та сценаріїв "Білий птах з чорною ознакою", а 2008 року - "Сценарії"  Івана Миколайчука.

Джерело: Коротя-Ковальська, В. Мої найдорожчі ювіляри. До 70-річчя Марії та Івана Миколайчуків// Кіно-Театр. - 2011. - № 3. - с. 17-18.

Іванишина, Л. Глибокий колодязю, золоті ключі...// Кіно-Театр. - 2011. - № 3. - с. 19-20.