Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

вівторок, 21 квітня 2020 р.

Призабуті імена: Микола Левитський - "артільний батько"

    Київське Байкове кладовище. Пантеон духовності українського народу. Неподалік від входу три надмогильні горбки, на яких три малопомітні хрести. Прості написи на табличках засвідчують, що поховання давні: навіть точні дати народження й смерті відсутні. Отже, читаємо: "Левитский Николай Васильевич, 1859-1936 гг.", "Сикачинская-Левитская Вера Антоновна, умерла в 1959 г.", "Сикачинский Николай Васильевич, умер в 1920 г.".
 
Микола Левитський
  Сьогодні відомі точні дати й місця його народження і смерті: 25.ІІІ/6.ІУ/1859, село Хмільне на Канівщині - 1.ХІІ.1936, Київ.
   Син сільського священника, Микола  Левитський закінчив 1885 року  Харківський університет, звання юриста вирішив застосувати на користь народу. Розчарувавшись в ідеях російських народників, Левитський оселився в Таврії, щоби словом і ділом пропагувати серед селян запровадження різних форм виробничої та споживчої кооперації. Першу хліборобську артіль організував сам, а потім розробив загальні економічні, правничі і моральні принципи заснування й існування хліборобських та ремісничих артілей.
У 1901 році авторський виклад цих принципів - "умов" видано окремою брошурою у Львові. Галицькі журнали "Народ", "Життя і слово" та особливо їх редактор Іван Франко широко популяризували кооперативні ідеї Левитського, рекомендували запроваджувати їх у практику. Досвід діяльності Левитського популяризував 1901 року окремою статтею навіть один із масових загальноосвітніх часописів США.
   Левитський, якого в народі прозвали "артільним батьком", щиро і гордо заявляв: "Кооперація, заснована на великій, справжнє демократичній ідеї братського єднання людей і на народній самодіяльності, є певна провідна зоря до економічного і духовного відродження рідного краю й народу". 
Могила М. Левитського на Байковому кладовищі
 Микола Васильович Левитський був активним членом Центральної Ради 1917-1918 років, представляв у ній кооперативні організації Херсонщини та Українську партію соціалістів-революціонерів.
    Левитський став одним із провідних засновників "Дніпросоюзу", організованого 1917 року. У 1918 році цей центральний у Наддніпрянській Україні Союз кооперативних споживчих спілок об'єднував майже 8 тисяч кооперативів і близько 80 повітових та окружних спілок. Він організував постачання галантерейними, мануфактурними та іншими товарами, налагодив роботу кількох фабрик і друкарні, забезпечивши 2 тисячі робочих місць, утворив окреме видавництво, яке спеціалізувалося на випуску в світ українських книжок, передусім - підручників, організував мережу бібліотек і читалень, став повноважним репрезентантом української торгівлі за кордоном. З перемогою більшовиків в Україні "Дніпросоюз" було ліквідовано.
Микола Левитський - лідер тогочасного українського кооперативного руху, який увійшов в історію України з шанобливим прізвиськом "артільного батька", безперечно, заслуговує нашої доброї пам'яті.
Джерело: Сарбей, В. Артільний батько// Історичний календар. - 2002. - с. 116-117.

Немає коментарів:

Дописати коментар