Непрощений злочин

  28 листопада 2015 року у бібліотеці "Деміївська" запалала свічка до скорботної річниці національної трагедії українського народу - штучного голоду 1932-1933 років, заподіяного насильницькою масовою колективізацією, сталінською політикою розкуркулювання, горезвісними хлібозаготівлями, "чорними дошками" і "червоним терором". Фізичне винищення українських селян голодомором - свідома і цілеспрямована акція більшовицького режиму в Україні.

  Про одну з найтрагічніших сторінок української історії розповідає книжкова виставка, розгорнута на абонементі.

Україна: спільна відповідальність за майбутнє

     13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається  День Гідності та Свободи.

    Свято встановлено на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).  

    Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада  2014 року.  

    24 листопада у бібліотеці відбувся День політичного інформування "Україна : спільна відповідальність за майбутнє".  До Дня Гідності і Свободи на абонементі була розгорнута виставка, присвячена цій даті.

       Цього року День Гідності та Свободи відзначається під гаслом: “Вільні творять майбутнє!”. Символом – розірвані кайдани.

     Ми маємо пам'ятати всю нашу Небесну Сотню, яка над нами, маємо пам'ятати тих, хто зараз зі зброєю в руках боронить Незалежність і тих, хто віддав своє життя за Незалежність. Ми маємо знати, що наша історія, наша національна пам'ять кується сьогодні, і в цей день також.

"До сінематографа з любов'ю: пам'яті Марії Капніст і Анни Тімірьової"

   19 листопада 2015 року у бібліотеці відбувся культурно-просвітницький захід
 "До сінематографа з любов'ю: пам'яті Марії Капніст і Анни Тімірьової".

Марія Капніст - заслужена артистка України, потомствена дворянка, графиня, яка належала до роду поета Василя Капніста і до роду кошового атамана Запорізької Січі Івана Сірка. "Моя мама, - згадувала Марія Ростиславівна,- знала 18 мов, була дуже красива, в неї навіть закохався великий Федір Шаляпін. З дитинства я багато читала, пам'ятаю, у нас був чудовий будинок у Судаку з величезною бібліотекою. На жаль, унікальні книжки, які там знаходилися, після революції вже не збереглися. А ще я в дитинстві часто бувала на театральних постановках, відвідувала їх з величезним задоволенням". Коли Марії виповнилося 17 років, закохана в театр дівчина вступила до Театральної студії Ю.Юр"єва, а після її закриття - до Ленінградського театрального інституту, який так і не змогла закінчити. Невдовзі на долю Марії Ростиславівни випали такі випробування, які могла подолати тільки людина з неймовірною силою волі і величезним життєлюбством. Але навіть тюремні катівні не змогли зломити цю жінку. У тюремних застінках Капніст познайомилася з Ганною Василівною Тімірьовою - колишньою цивільною дружиною адмірала Колчака, з якою підтримувала стосунки до самої її смерті.

Ганна Василівна Тімірьова - російська художниця і поетеса, дочка диригента і піаніста В.Сафонова. З 1911 року - дружина контр-адмірала С.Тімірьова, з яким розлучилася наприкінці 1918 року, до січня 1920 року фактично була дружиною адмірала Колчака. Багато років провела у сталінських застінках.

Ольга Замятіна читає вірш Анни Тімірьової, присвячений адміралу Колчаку.

Після звільнення, в 1956 році, Капніст приїхала до Києва, де її повернення чекала дорога серцю людина. На пероні вокзалу він не одразу впізнав у висохлій, виснаженій "старій" у фуфайці, хустці і бутсах свою улюблену, хоча Марії тоді було всього 42 роки. А вона так і не змогла забути вираз жаху, жалю і відчаю в його очах. Навіть через деякий час, коли він запропонував їй руку і серце, - навідріз відмовилася. Вони залишилися просто друзями. На кіностудію ім. О. Довженка Марія Капніст прийшла вже після повної реабілітації, в 1958 році. Свою першу роль вона зіграла у фільмі кінорежисера Юрія Лисенка "Таврія". Згодом у творчому багажі актриси значилося понад сімдесят картин. Найпомітніші з них "Літаючий корабель", "Олеся", "Руслан і Людмила", "Бронзовий птах", "Шанс", "Нові пригоди янкі при дворі короля Артура" та інші. Вона запам'ятовувалася глядачам тому, що наділяла своїх персонажів багатим внутрішнім світом і життєвою мудрістю. Марія Ростиславівна ніколи не проходила повз викинутих квітів, збирала їх, занурювала у ванну, наповнену водою, і була щаслива, якщо вони оживали. Вміла радіти сонцю, кожному прожитому дню, надихати і підтримувати у важку хвилину всіх, хто її оточував. У день свого дня народження вона обов'язково пекла з тіста жайворонків і роздавала друзям і знайомим з маленькими записочками, в яких були добрі побажання або рядки з віршів її улюбленого поета Максиміліана Волошина. Навіть в'язниця не змогла порушити цю традицію. 

У той останній жовтневий понеділок вона обійшла всі свої улюблені місця - кіностудію, Будинок кіно - і, зібравши букет з осіннього листя, попрямувала додому. Після звільнення ніколи не користувалася метро і підземними переходами, які нагадували їй підвали таборів. Водій однієї з машин, що мчали по проспекту Перемоги, в сутінках не помітив жінку і не встиг загальмувати ... Не стало Марії Капніст 25 жовтня 1993. Їй виповнилося 79 років. Відспівували актрису у Володимирському соборі, на будівництво якого її рід свого часу пожертвував великі кошти. Похована Марія Ростиславівна у Великій Обухівці Полтавської області, поруч з могилою В.В. Капніста. Саме там був їх родовий маєток.

Саме цю історію життя цих видатних жінок розповіли гості вечора : Ірина Малакова - український архітектор, реставратор, один із творців музею Михайла Булгакова, Олена Леонтович - письменниця, член ВЖТ ім.Олени Теліги та композитор Олена Малишко-Березовська.

Ірина Малакова

Олена Леонтович

За роялем - Олена Малишко

Перегляд унікальних фотографій

Україна очима переселенця

                 У рамках проекту "Бібліотека запрошує до знайомства" у вітринному просторі бібліотеки відкрилась виставка фоторобіт  "Україна очима переселенця".             

 

 На виставці  представлені 16 фотографій, автором яких є  Катерина Пікун (Птаха), фотограф, переселенка з Луганська. Вона одна з понад мільйона людей, які змушені були залишити свої рідні міста. У липні 2014 року квартиру Катерини в Луганську розбомбили, тому наразі Катя з сином будують нове життя у Львові. У липні 2015 року, через рік після переселення, за ініціативи Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», однієї з найбільших громадських організацій в Україні, що працює в сфері медіа з 1996 року, місією якої є утвердження європейських цінностей в Україні, та  Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Катя здійснила поїздку українськими містами. Так з’явилась серія фотографій про те, якою вона побачила країну. Про те, що в Україні, на сході та  заході, в центрі та  півдні, більше спільного, ніж відмінного. Що в країні більше того, що об’єднує, ніж того, що роз’єднує. Це Україна очима переселенця.             Україна для неї - людяна і добра. Країна теплих долонь. Цього тепла сьогодні, як ніколи, потребують  понад мільйон переселенців таких, як Катя.

       Фотовиставка відкрита для вільного огляду у вітринному просторі бібліотеки.

Побачити в звичайному незвичне

                   12  листопада 2015 року в бібліотеці відкрилась виставка творчих робіт декоративно-прикладного мистецтва "Побачити в звичайному незвичне" нашого багаторічного користувача Олександра Дубініна. Свої дивовижні вироби Олександр створює з диковинної рослини - лагенарії, або як її ще  називають - в'єтнамського кабачка.

         На відкриття виставки прийшло багато  друзів та прихильників його творчості.

Фото на згадку

                  

Писанкарство - відродження традиції

                         "Освячених посівів тихе світло

                        І в нім дівчата котять писанки..."

                                                     В.Отрощенко      

 12 листопада 2015 року у читальній залі бібліотеки на майстер-клас з писанкарства зібралась переважно молодь - палкі шанувальники народного мистецтва писання писанок, яке ми ледь не втратили у радянський час.

           Методу писання писанок, а також цілісне уявлення про цей феномен донесла до присутніх майстриня Тамара Федоренко.

                                              Результат натхненної праці

В житті є спрага творчості

                09 листопада 2015 року у читальній залі бібліотеки зібралися прихильники творчості   Володимира Семеновича Висоцького.

           Рання та пізня творчість Висоцького досить тісно пов'язані між собою і своєю больовою чутливістю в рівній мірі звернені до сьогодення.

           Присутні читали вірші, звучала гітара.

Зоя Логвиненко

Олег Петраков

Аркадій Голубицький

Віктор Глущенко

Людмила Білогорська

Олександр Олійник

Ігор Корольков - багаторазовий призер Першостей Світу з вільної боротьби, греко-римської боротьби, дзюдо, самбо серед ветеранів.

Співає Ігор Корольков

Виступ Анатолія Коржа та Наталії Кокаревої

СИЛА ВІТРУ - 5

8 листопада у бібліотеці «Деміївська» відбулось відкриття V кочового літературно-музичного фестивалю «СИЛА ВІТРУ», який його організатори називають фестивалем культури степів. На ньому зустрічаються поети, прозаїки, музиканти, автори пісень з усієї України. Особливістю фестивалю є те, що він проводиться у різних містах України. За п’ять років існування «СИЛА ВІТРУ» побувала у Кривому Розі, Дніпропетровську, Луганську, Донецьку, Зорінську, Вінниці, Симферополі, Києві.

Автор цього фестивалю поет та публіцист з міста Зорінськ Луганської обл. Олексій Мартиненко (Луганськ-Вінниця). На заході Олексій Мартиненко представив усі випуски журналу «Сила вітру», розповів про ідею фестивалю, далі учасники читали вірші, слухали музику, знайомилися та спілкувалися у вільному форматі. «Кожного разу ми відкриваємо нові формати. З кожним роком фестиваль стає більш молодіжним і в якійсь мірі ближче до людей, – говорить засновник руху Олексій Мартиненко, - і дуже приємно, що все більше людей погоджуються «кочувати» по країні з «СИЛОЮ ВІТРУ».

У цьому році організувати першу частину фестивалю (15:00-18:00) Олексію допомагали працівники ЦРБ ім. М.О. Некрасова ЦБС Голосіївського району м. Києва у рамках соціокультурного проекту "З любов'ю до життя" в бібліотеці «Деміївська». Прийшли не тільки молоді поети та музиканти, але й постійні читачі бібліотек. 

Подібні заходи залучають унікальні творчі особистості, у чому ми пересвідчились, познайомившись з новими цікавими авторами.

Молодий поет, студент Київської академії муніципального управління Енді Кріц представив на фестивалі свої поезії та подарував бібліотеці власне літературно-художнє видання «Призрак». Поезія збірки створена в літературному напрямку декадентство, який полягає у запереченні, занепаді життя, але при цьому текст подається естетично.

Вадим Волков, член Національної спілки письменників України, керівник поетичної студії у бардівському клубі «Вертикаль», представив вірші з авторської збірки «Пост». Книга включає сто вибраних поезій, які були написані на Івано-Франківщині, Харкові, Києві, в різних містах Росії та дальньому зарубіжжі у 1988-2002 рр.

Прикрасою фестивалю та його творчим натхненням стали надзвичайно ліричні пісні у виконанні відомого київського барда і композитора Тетяни Доміловської.

Друга частина фестивалю (19:00-23:00) пройшла у київському кнайп-клубі «Купідон», де визначили переможця конкурсу «Поет з народу». Ним стала українська поетеса, культуролог, кандидат педагогічних наук, професор кафедри культурології Інституту філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Євгенія Більченко.

За мир і щастя на землі ми виступаєм, друже!

                 07 листопада 2015 року у читальній залі бібліотеки відбувся літературно-музичний вечір, в якому прийняли участь : Олександр Гаврилов, гурт "Червоні маки", Олена Зарицька і юні музиканти ансамблю "Веселий обруч".

                                           Олександр Гаврилов та Андрій Куц

                                             Марія у вишиванці виконує українську пісню

Грають діти

Олена Зарицька та Олександр Гаврилов

               По закінченні заходу виступив співак групи "АскольДир" Сергій Сергієнко.