Шановні користувачі! В бібліотеці для Вас працює безоплатний інтернет-центр та Wi-Fi

Сторінки

середа, 29 травня 2024 р.

Краєзнавчий квест

 27 травня 2024 року учні  шостих класів ліцею "Голосіївський" № 241 провели квест "Деміївка" до Дня Києва.




                                                                                      

четвер, 23 травня 2024 р.

Киів кінця ХІХ ст. очима сучасника

Що ж я буду писати про Київ? Сотки писателів старалися віддати живим словом те потрясаюче вражіння, яке робить на чоловіка, а особливо на українця, ся "матір городів руських".

Видіти його треба, видіти власними очима. Я зрозумів, для чого ті всі по усяким Петербургам розсіяні наші земляки так тужать за Україною, а найбільше за Києвом.

Пішов я оглядати церкви. Що перше кидається чоловікові в очі в усіх, а навіть в тих, зверху не дуже-то показних церквах, то се  багатство золота, срібла, перлів і всяких інших дорогоцінностей на іконостасах і святих іконах.

До лаврських печер спускатися треба по довгих сходах. Печери - то вузькі і темні хідники, в котрих лише з трудом чоловік-два пропихаються поруч. Тут то там у жолубах, викованих у скалі, у відкритих домовинах, синім оксамитом покриті мощі отців преподобних.  

У Софійськім соборі переховується також многота реліквій. Показували мені часть "младенця, убієнного Іродом" і навіть цілі мощі великомучениці Варвари, тої доброї святої, до якої моляться усі артилеристи, якої би віри вони не були, бо вона забезпечує канонам те, що звуть у війську "Treffsicheit" (влучність, точність - з нім.).

Лежить там у окремій комірці князь Ярослав Володимирович Мудрий, ктитор храма Софійського. Чим провинився за життя сей мудрий князь і угодник Божий, я не умію сказати. Знаю лиш те, що другі знають, що іменно до него, усопшого і в Бозі від віків почиваючого, жінок не пускають.

На стінах хідників, що ведуть на хори, розмальовані побутові сцени з життя-буття великих князів київських. Там полювання на оленів, диків і т. ін., що відбувалося в давнину в лісах київських там, де тепер Хрещатик. Богобойні монахи ображувалися такими світськими видами - дарма що ті походять ще з ХІ-го та ХІІ століття - от і збиралися забілити їх вапном. Та, на щастя, вмішалася у се археологічна комісія і не позволила аскетизмові зробити сего варварського іконокласту. У склепі над престолом є чудовий образ Матері Божої, потім знов Матір Божа, прядуча кужіль. Ся мозаїка походить також з ХІ-го століття.

Сей собор знаменитий ще тим, що перед ним на площі має стояти пам'ятник Хмельницького. Хмельницький має булавою показувати на Москву. Але що Хмельницький, як і усякий інший чоловік, має ще другу часть тіла, про яку в чемнім товаристві не говориться, то і зайшов спір між архієреєм та губернською управою. Поверни єго сюди - то звернеться він задом ко архієрею у Софійськім соборі, поверни єго туди - то будуть день-денно оглядати єго ззаду усі великі голови і навіть сам губернатор у "присутственних мєстах".

І се лихо, і те недобре. Так от і заперли батька Зиновія у поліцейський участок, доки мудрі голови не рішать сего питання. Задля сеї етикетальної трудності не удалося мені бачити Богданового пам'ятника.

Та зате бачив я єго деінде, у чесній компанії з другими козаками та гетьманами, та іншими визначними людьми України. Се було в музею духовної академії, де я оглядав портрети нашого галицького земляка Конашевича-Сагайдачного, Мазепу, Семена Полоцького, Значка-Яворського, Сковороду і багато інших.*

*Зі спогадів Ярослава Окуневського - українського громадського діяча, адмірала флоту Австро-Угорщини.

Джерело: Окуневський, Я.  Листи з чужини : [подорожні нотатки] / Ярослав Окуневський. - Київ : Темпора, 2009. - с.418-421.


неділя, 19 травня 2024 р.

Люби і знай свій рідний край

                    16 травня 2024 року в бібліотеці відбулися краєзнавчі читання для учнів 7-Б класу ліцею "Голосіївський" № 241.


четвер, 16 травня 2024 р.

Гордість району

 16 травня 2024 року в бібліотеці відбулися краєзнавчі читання для учнів 7-А класу ліцею "Голосіївський" № 241.



вівторок, 14 травня 2024 р.

Листи з чужини

 Ми пропонуємо Вашій увазі друге видання подорожніх нотаток "Листи з чужини" Ярослава Окуневського - відомого українського громадського діяча, військового лікаря, адмірала медичної служби військового флоту Австро-Угорської імперії.

Цікавість і корисність, а відтак - цінність подорожніх нотаток непересічного українця ХІХ століття Ярослава Окуневського за понад століття не применшилася. Навпаки, сьогоднішній читач може не тільки побачити інші країни й народи очима автора, довідатися, якими були його відкриття, відчуття і думки, - у нього є чудова нагода зануритися в "неформальну" історію : поблукати вулицями, яких уже не існує, послухати розповіді місцевих жителів, яких уже немає на світі, дізнатися, як світ жив тоді.

Київ ХІХ ст.

Певною мірою  це книга і про нашу тогочасну
Україну та її народ. Тож цілком можливо, що нам вона може дати більше, ніж сучасникам Окуневського. До того ж, сьогоднішній читач може зробити інші висновки, ніж автор, - бо світ відтоді змінився. Інша справа - чи змінилася в ньому людина

Можливо, подорожні нотатки, створені в ХІХ столітті, допоможуть українцям у ХХІ-му знайти відповідь і на це запитання.

Джерело: Окуневський, Я.  Листи з чужини : [подорожні нотатки] / Ярослав Окуневський. - Київ : Темпора, 2009. - 518 с. : іл.

четвер, 9 травня 2024 р.

Щиро дякуємо нашим читачам - дарувальникам книг!

 Подарунок від Світлани Зайцевої 

Книги для підліткового віку. Подарунок від Тетяни Кареліної.

Подарунок від Ольги Келіної.

середа, 8 травня 2024 р.

Краєзнавчий квест

   Не можна любити Україну без конкретних знань про неї.    В рамках краєзнавчого квесту, вивчаючи історію рідного Голосіївського району, учні  середньої загальноосвітньої  школи I - III ступенів №36 імені С.П.Корольова 03 травня 2024 року завітали до бібліотеки "Деміївська", щоб отримати більше пізнавальної та цікавої інформації. Працівники охоче допомагали школярам.


пʼятниця, 3 травня 2024 р.

"Великодні традиції українців"

 Великдень -  одне з найбільших християнських свят. Воно присвячене воскресінню Ісуса Христа. Це свято вважається найважливішим, найсвітлішим. Наші предки готувалися до Великодня ретельно. А вже за тиждень до свята то й кожен день був розписаний, бо треба було все прибрати - приготувати. Головне ж - очистити від лихих сил, від бруду, від зимової луди. Вибілити хату, виварити й вимити столи й лави та все хатнє начиння, випрати білизну. А ще - навести лад у хліві й коморі, у стайні та кошарі, на подвір'ї, у клуні. Наші предки уміли господарювати. Тож передвеликодній тиждень вони так і називали: Чистий. Або ще Білий. Також його називали Вербний, бо він ішов після Вербної неділі. І - Страсний.

На передодні свята працівники бібліотеки підготували виставку "Великодні традиції українців".
З допомогою працівників Київської дитячої художньої школи №9, ліцею "Голосіївський" №241 підготовлено куточок-фотозону для користувачів.                                                                                              На святкову виставку були запрошені: голова Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Садовой С.М.,

працівники управління культури Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, закладів культури району.

Дякуємо ЗСУ за кожен новий день! Низький уклін усім, хто боронить наше життя, нашу землю і небо!

середа, 1 травня 2024 р.

"Від минувшини до сьогодення"

Гурток " Українська писанка" у ліцеї "Голосіївський" № 241 працює більше 30 років.  Кожного року до Великодніх свят проходить виставка писанкарства. Колектив бібліотеки тісно співпрацює з ліцеєм та  щорічно отримує запрошення  бути гостем на цьому неповторному дійстві. Цього року виставка-фестиваль проходить під гаслом "Від минувшини до сьогодення".  Цікавою була розповідь  Мамзіної Ольги Іванівни не лише про писанкові традиції ліцею, але й  майстрів гончарства Київщини та витвори нематеріальної спадщини - обухівськими "шитими" рушниками.





Колектив бібліотеки «Деміївська» щиро вдячний за цікаву та пізнавальну екскурсію з минувшини до сьогодення.