"Хто дав мені одваги меч двосічний?.."

 "Наближення до істини - до пізнання загадки творчого самоздійснення митця особливо складне, коли мова йде про геніальну особистість, якою була Леся Українка. І чим ближче ми підступаємо до цієї величної істини, чим більше розвиднюється навколо цієї істини - промені її світла яскравішають, тим глибші тіні лягають навколо великого, всепопеляючого вогню мистецької пристрасті.

Ні Леся Українка не розгадала, ні ми, ні ті, хто прийде після нас, не зможуть наблизитися впритул до пізнання того стану душі й тіла, який творить Боже провидіння.

Але пориватися будуть. Будуть наближатися до осягнення того величного й вічного запитання, яке поставила Леся Українка і на яке не слід шукати... відповіді:

Хто гордощі вложив мені у серце?

Хто дав мені одваги меч двосічний?

Хто кликав брать святую орифламу

Пісень, і мрій, і непокірних  дум?..

Академік НАН України Микола Жулинський

 Джерело: Косач-Кривинюк, О. Леся Українка: Хронологія життя і творчости. - Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1970. - 926 с.

Мірошниченко, Л. Над рукописами Лесі Українки: Нариси з психології творчості та текстології. - Київ:НАН України: Ін-т літ. ім. Т.Г.Шевченка,  2001.- 264 с.

Володимир Малик. Щоденникові нотатки

21 лютого 2021 року народився український письменник, автор багатьох         пригодницьких та історичних творів         Володимир Кирилович Малик.

Пропонуємо Вашій увазі статтю "Володимирові Малику 100 років від дня народження" українського критика, перекладача, літературознавця, автора першої в Україні філологічної дисертації про Голодомор, читачки нашої бібліотеки Тетяни Іванівни Конончук. 

"Ім’я цього письменника (справжнє прізвище – Сиченко) по праву в числі кращих українських авторів художнього слова. Його творчість була відзначена Літературною премією імені Лесі Українки (1983) та премією Всеукраїнського благодійного культурного-наукового фонду Тараса Шевченка (1994). 

Народився 21 лютого 1921 р. в селі Новосілки Макарівського району на Київщині – помер 31 серпня 1998 р. в місті Лубни Полтавської області. Починав творчу діяльність із віршів; у його доробку казки-легенди, пригодницькі повісті, історичні романи: «Таємний посол» (тетралогія), «Князь Кий», «Чумацький шлях», «Горить свіча», «Черлені щити», «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім». Найбільше заслужив шану історичними романами, в них інакомовно зачіпав актуальні для його сучасності теми, оскільки про час, у якому жив, можна було говорити, лише утверджуючи ідеї комуністичної партії.

Син письменника Олександр Сиченко та онука Ніна Сиченко підготували до друку й видали щоденникові записи Володимира Малика під назвою «Синя книжка» (Полтава, 2010), які він вів з 1958 по 1998 роки. Щоденники, як відомо, дають можливість глибше зрозуміти психологію творчості митця, мотивацію виникнення тих чи інших тем, авторську оцінку суспільно-політичних подій тощо. Тому нині особлива увага до щоденникових записів письменників, які жили й творили в тоталітарну добу.  Щоденники В. Малика підтверджують, що не все, що він хотів сказати про свій час, він зміг сказати.  Стільки було табуйованих тем, що письменники мали ретельно обирати, про що писати і як писати. І це підтверджує, наприклад, один із записів у щоденнику від 3 червня 1980 р.: «Шукаючи тему для повісті чи роману, оглядаюся на вісімдесят років ХХ століття. Які бурі, які колізії! Але ж… Правду писати ще не час. Ще й досі незримо тяжіє над нашим суспільством культ Сталіна. Ще не розсекречені документи (та й не всі вони збереглися), ще внутрішня і міжнародна обстановка не дозволяють сказати все так, як воно було». І далі автор підсумовує: «А було страшне. Загинули не сотні, не тисячі, а мільйони і десятки мільйонів людей! Подібного не знала світова історія…». Сьогодні цей лаконічний запис багато що каже, особливо у світлі розсекречених архівів, опублікованих документальних, публіцистичних і художніх видань.

Щоденники Володимира Малика підтверджують його  життєву позицію, прагнення донести читачам істинні гуманістичні цінності. Новим поколінням ще належить відкрити славне ім’я письменника, який своєю великою творчою спадщиною багато й талановито сказав, незважаючи на лещата тоталітаризму". 

Конончук Тетяна,

член Національної спілки письменників України,

член Національної спілки журналістів України,

завідувачка і професор кафедри української філології та суспільних наук

Академії адвокатури України 

"Бо суть душі народної у мові"

Ніжний шепіт, душі трепіт,

             Лине з серця, як з відерця,

             Лине з серця, як з відерця,

             Рідна мова, колискова.

                                        Йосип Фиштик

    21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови.    

Свято започаткували у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі з метою підтримки мови, як ознаки культурної приналежності особи. 

 В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. Ми українці і любимо свою землю, свій рідний край, з його багатющими народними традиціями, славною історією, мальовничою природою, багатою мелодійною мовою.   Мова – це найбільше і найдорожче добро кожного народу, це жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування.

« Вже світять нам з небес…»

Книжкова виставка  

  День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

  Сім років минуло з тих трагічних подій. Сумний список «Небесної Сотні»  відкрився 22 січня. О 5:30 біля колонади стадіону «Динамо» був застрелений двадцятирічний Сергій Нігоян. Олив’яна картеч прошила йому грудну клітку. О 8-й ранку куля зупинила серце двадцятип’ятирічного Михайла Жізневського.  На Грушевського  була ще одна жертва -Роман Сеник. В лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур викраденого з Олександрівської лікарні активіста Юрія Вербицького

     Загалом, протягом 18-20 лютого загинули 77 майданівців, понад 700 зазнали поранень. За весь час Революції Гідності постраждали близько 3,5  тисяч мирних громадян. 111 осіб, яких було вбито, або померли від ран,  називають Героями Небесної  Сотні. 105 з них присвоєне звання Героя України посмертно.     Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

"У пам'яті століть"

  До 155-річчя від початку видання "Киевского Хозяйственного Календаря" М.Сементовським

   Серед друкованої продукції  календарям належало особливе місце. Їх використовували не тільки для обчислення часу, ведення господарських робіт, визначення святкових днів. Вони стали книжками для читання, довідниками з різноманітних питань, бо містили багато загальнокорисних та цікавих відомостей.

  Видання та продаж календарів  було монополією Академії наук,  що діяла з 1726 року. Лише з 1865 року  надали «всем желающим право издавать календари». Після чого книжкові полиці заполонили численні видання календарів приватних видавців. 

  Серед них були видання Миколи Максимовича Сементовського (Сементовського-Курилло) - статського радника,  українського  письменника, археолога, історика.

  У Києві в 1866 році  Микола Сементовський почав видавати «Киевский Хозяйственный Календарь», який в наступні роки носив уже назву «Киевского Всенародного Календаря». Це був  своєрідний домашній довідник. Вдало ілюстровані сторінки календаря розповідали про події  історії, географію, звичаї, культуру, про те, як надати першу медичну допомогу, поради по веденню сільського господарства, містили різноманітну довідкову інформацію.

  В фондах нашої бібліотеки зберігається видання «Киевского Хозяйственного Календаря» М.Сементовського.

Дивовижний світ книги

  

10 лютого 2021 року для малюків старшої групи дошкільного  навчального закладу № 32 для дітей з порушенням зору відбулася бесіда " Дивовижний світ книги". Захід провела завідувачка бібліотеки Галина Козлова.

Остання лекція

 Від тебе не залежить, які карти випадуть, але якими ходити, вирішуєш ти.

Книжка Ренді Пауша "Остання лекція" увійшла до переліку творів, призначених для обов'язкового читання в коледжах по всій Америці.

 Ренді Пауш був професором, викладав курси інформатики, дизайну, а також взаємодії людини й комп'ютера в Університеті Карнеґі-Меллон. Його "Остання лекція" - це не просто сповідь і не банальний заклик цінувати час. Перш за все це послання дітям, напутнє слово поколінню, яке тільки-но починає свій шлях. На сторінках цієї книжки ви знайдете думки автора про радість, любов до життя, про чесність, порядність, вдячність, про роль мрій та цінність часу. Це істини, яких треба навчати дітей і про які не варто забувати дорослим. Ренді Пауш казав: "Я намагався вмістити себе в пляшку, яку одного дня хвиля приб'є до берега для моїх дітей. Якби я був художником, то написав би для них картину. Якби музикантом, то склав би музику. Але я лектор. Тому я прочитав лекцію..."

У травні 2008 року  автора внесли до списку журналу "Time" як одного зі 100 найвпливовіших людей у світі. Помер Ренді Пауш у віці 47 років.

У 2019 році в харківському видавництві "Віват" книга Ренді Пауша вийшла у перекладі українською мовою.

Записки втікача

4 лютого 2021 року в читальній залі бібліотеки відбулась творча зустріч із письменником і журналістом В'ячеславом Верховським. Його проза та мініатюри друкувались в журналах "Магазин" Михайла Жванецького, "Дике поле" (Донецьк), "Фонтан" (Одеса), "Радуга" (Київ) та  в збірниках і антологіях. Автор книги "Я и Софи Лорен". Жив у Донецьку, після окупації переїхав спочатку до Бердянська, а рік тому - до Києва.

У заході також брали участь: київська поетеса Наталія Савіна та ансамбль східного танцю "Мрія".

Фото на згадку

Дім, в якому живуть книжки

 2 лютого 2021 року для малюків старшої групи дошкільного  навчального закладу № 32 для дітей з порушенням зору відбулася бесіда "Дім, в якому живуть книжки". Захід провела завідувачка бібліотеки Галина Козлова.

Приховані сили, які формують Вашу поведінку

Згадайте ваш нещодавній вибір. Будь-який. Що ви купили на

сніданок, який фільм переглянули, яку книгу прочитали. Або ж навіть важливіші рішення: із ким зустрічатися, якого політичного кандидата підтримати, яким кар'єрним шляхом піти. Чому ви обрали саме цей варіант?

Це запитання здається простим. Хоча на думку можуть спадати різні конкретні причини, загалом усі вони вказують на одне - вашу особистість. Ваші смаки й уподобання. Те, що вам до душі або не до серця. Який потенційний супутник життя здається вам веселим чи привабливим. Чи відповідають політичні ідеї кандидата вашим. Думка, що наш вибір визначений особистими поглядами й переконаннями, здається очевидною - і навіть не вартою згадки.

Однак вона неправильна. Хоча ми цього не усвідомлюємо, навколишні мають величезний вплив чи не на кожний аспект нашого життя. Та є ще один потужний прихований чинник, який не варто недооцінювати, - соціальний вплив. Йона Бергер присвятив 15 років вивченню цього феномена й дійшов висновку: ця невидима сила є основою кожного нашого рішення - від роботи до сімейного життя. Навіть більше, вона впливає не лише на те, що ми робимо, а й чого уникаємо в повсякденному житті.

Яким чином люди несвідомо спонукають інших досягти кращих результатів й одночасно гальмувати їхній успіх? Чому прагнення відрізнятися від інших - теж результат впливу соціуму? Ця книжка допоможе комплексно поглянути на соціальні процеси, зрозуміти приховані причини людської поведінки, а також ухвалювати поміркованіші та об'єктивні рішення.

Книга чекає на Вас у фонді нашої бібліотеки.

Джерело: Берґер, Й. Невидимий вплив. Приховані сили, які формують поведінку/ пер. з англ. Анна Іванченко. - Київ: Наш формат, 2018. - 240 с.