Лихоманка Ебола набирає обертів

                  18 грудня 2014 року у бібліотеці "Деміївська" відбувся тематично-просвітницький захід, присвяченій одній із найстрашніших загроз людства.
                   На заході були присутні : віце-консул консульства Гвінеї, віце-президент ГО "Африканська рада в Україні" Ісса Садіо Діалло, доктор біологічних наук, професор КНУ ім.Т.Шевченка Ірина Будзанівська, біолог ННЦ "Інститут біології" Алла Харіна , представник ДАІ Голосіївського району А.Невмержинська, студенти Київського кооперативного інституту бізнесу і права, а також користувачі бібліотеки. Відкрила захід зав.бібліотекою Г.Козлова.
                   Про сьогоднішню ситуацію з лихоманкою Ебола в африканських країнах розповів віце-президент ГО "Африканська рада в Україні" Ісса Садіо Діало.

                   
              З грунтовною доповідю про причини та наслідки лихоманки Ебола виступив Юрій Анатолійович Косенко - наш незмінний помічник в інформаційно-просвітницькій роботі.

.У своїй доповіді Юрій Анатолійович зазаначив, що вірус  Ебола має ниткоподібні віріони діаметром 80 нм.  Геном складається з однієї молекули негативної одноланцюгової РНК. Віруси мають п'ять головних поліпептидів. Реплікація відбувається в цитоплазмі.

Офіційна номенклатура вирізняє 4 види вірусів, що належать до роду Ебола:

-          Заїрський ebolavirus

-          Суданський ebolavirus

-          Рестонський ebolavirus

-          Кот д'Івуарський ebolavirus

           Бундібугіо ebolavirus був визначений як окремий підтип вірусу Ебола

Віруси, котрі потрапили на пошкоджену шкіру, слизову оболонку порожнини рота, кон'юнктиву, у дихальні шляхи, швидко проникають у кров, не викликаючи у місці проникнення місцевої реакції. Гематогенним шляхом вони досягають печінки, селезінки, яєчників, тестикулів, наднирників, кісткового мозку, де відбуваються активне розмноження та накопичення. Згодом, настає масивна вірусемія (генералізація), що супроводжується вираженим інтоксикаційним синдромом та геморагічним діатезом, у розвитку якого провідна роль належить розчинному протеїнові, що входить до складу вірусу та руйнує ендотелій судин.

Наразі відсутні ефективні засоби етіотропної терапії, не запроваджена й вакцинація проти вірусу Ебола, хоча відповідна вакцина вже розроблена і перебуває на стадії випробування на людях. Нещодавно, на практиці почали застосовувати еспериментальний препарат ZMapp.Питання щодо природного резервуару вірусу Ебола остаточно не вирішене.Перші епідемії лихоманки Ебола були зареєстровані у 1976 році, вони спалахнули майже одночасно у ДР Конго (тодішньому Заїрі) та Судані. Протягом наступних років, у цих же місцевостях неодноразово фіксувалися спалахи лихоманки Ебола. Епідемія також вражала Уганду в 2000 році, та інші африканські країни.

У лютому почався значний спалах лихоманки Ебола в Західній Африці з епіцентром в Гвінеї, котрий досі триває. Раніше випадки захворювання на лихоманку Ебола ніколи не фіксувалися у цьому регіоні. Наразі спалах переріс у справжню епідемію, яка продовжує набирати обертів. Хвороба поширилася на Ліберію, С’єрра-Леоне, Нігерію, Сенегал; окремі випадки фіксувалися в інших країнах (Малі, Сингапур та ін.).

Станом на кінець грудня 2014 року, офіційно було зафіксовано 7,3 тис. смертей від лихоманки Ебола, хоча реальні цифри можуть бути вищими, оскільки не всі випадки вдається зафіксувати. Однією з жертв хвороби став видатний вірусолог зі С’єрра-Леоне, Шейх Умар Хан, який врятував більше 100 пацієнтів та проводив важливі досліди.

В Україні навчаються студенти з африканських країн; між Україною та відповідними країнами Африки існують дипломатичні та торговельні відносини;в деяких з небезпечних країн є українські посольства та працюють громадяни України. Нещодавно, у Харкові, був перший випадок, коли людину ізолювали з підозрою на Ебола.

Найбільш песимістичним є прогноз Центру Контролю за Інфекційними хворобами та їх Профілактики (США) – фахівці цієї установи вважають, що на січень 2015 в регіоні буде близько 1,4 мільйона інфікованих людей.Але навіть згідно з більш оптимістичними прогнозами ВООЗ піку епідемії ще не досягнуто і до кінця року інфікується додатково не менше 30 000 осіб.Подальший розвиток ситуації дуже залежить від того чи пошириться лихоманка Ебола на неконтрольовані центральними урядами своїх країн території війн та конфліктів а також від скоординованих дій міжнародного співтовариства, місцевих урядів, науковців та виділення більшої фінансової й технічної допомоги постраждалим країнам. 

Доктор біологічних наук, професор КНУ ім Т.Шевченка Ірина Будзанівська