"Особливо пам'ятаю був для мене, як і для всіх киян, день 2 вересня 1941 року. Такої артилерійської канонади ми ще не чули. Почалася вона в пів на дванадцяту ночі і тривала щось біля години. Це було суцілене гуркотіння. Над Києвом утворилася чи з диму, чи з туману густа пелена... По обрію безупинно спалахувало полум'я від пострілів гаубичних гармат і ті сяйва погрозливо проносились по обрію з кінця в кінець, наче хто зна й звідки напливала раптом горобина ніч і страшить своїм безупинними блискавицями...
А в небі світить повновидний місяць і в дворах чується нестримне валування собак... Десь в районі Голосіївського лісу знялася в ночі заграва. Ще дружніше загавкали собаки. Виразнішими почали ставати постріли важких гармат. Вони проривалися над лісом та горбами, лупили в долинах, страшили дорослих, а особливо дітей...
І в таки хвилини над тривожним простором несподівано ввірвалося в ту ніч по радіо прекрасна музика Йоганна Штрауса з угорського фільму "Великий вальс", який демонструвався в ті дні на екранах багатьох київських кінотеатрів. Музика, потужні постріли гаубичної артилерії, що перетинала німецьким фашистам шлях до взяття нашої української столиці, яку ще не топтали досі вороги своїми важкими чоботями..."
 |
| 1941 рік. Німецька колона рухається в сторону Либідської площі |
Немає коментарів:
Дописати коментар