Виставка однієї книги

Упродовж наступних після Другої світової війни років в Європі тривало - і триває донині - осягнення природи Третього райху та ідеології і практики створення нацистами "нового суспільства" на підкорених землях, викорінення тих "елементів" народонаселення, які, на думку нацистів, були "зайвими" та становили загрозу або небезпеку для існування "вищої раси". За жертовними національними гранд-наративами, побудованими навколо "власних" страждань, не проглядалися долі тих категорій жертв нацистського "нового порядку", голос яких був надто слабким, аби світ почув про утиски та знищення, яких вони зазнали.

Напевно, чи не найбільшою мірою це стосується долі ромів. Чому? Тому що деякі чинники можна назвати суб'єктивними : маргінальне суспільне становище значної частини ромського населення, особливості неписьменної культури більшості, замкнутий спосіб життя традиційних громад, нестача власної інтелігенції тощо не сприяли активній передачі роздумів та рефлексій про пережите у широке навколишнє середовище та простір публічної суспільної пам'яті.

Збірник документів, матеріалів та спогадів "Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни" є першою в історіографії спробою привернути увагу істориків та широкого читацького загалу до проблематики, пов'язаної з нацистською політикою     переслідувань та вбивств ромів на окупованих теренах України в період Другої світової війни. У книзі подані різноманітні види джерел, що дотепер лишаються невідомими або маловивченими, а також оригінальні усноісторичні свідчення.